Відповідь
Закон не зобов’язує оприлюднювати договір або додаткові угоди до договорів, укладених без використання ЕСЗ.
Нагадаємо, що договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі).
Договір без використання ЕСЗ не є договором про закупівлю в розумінні Закону № 922. Єдиний обов’язок, який встановлює Закон, для замовників, які укладають договір без використання ЕСЗ – публікація звіту про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ (ч. 2 ст. 3 Закону про публічні закупівлі).
Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, обов’язково повинен містити інформацію, яку визначає частина 3 статті 3 Закону. Договір або додаткові угоди не належать до такої інформації.
Якщо на майданчику, на якому опублікований такий звіт, є технічна можливість вносити доповнення після публікації звіту, то можна опублікувати додаткову угоду на зменшення суми за бажанням замовника.
УВАГА!
Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш FB та читайте важливі новини від порталу «Держзакупівлі» першими.
Розглянемо, що робити коли відкриті торги не відбулись перший раз, а що робити коли двічі не відбулись? Чи мають можливість замовники укласти прямий договір після відміни торгів, на які учасники не подали жодної тендерної пропозиції. Пояснимо, яких умов дотримати після відкритих торгів які не відбулись.
Розглянемо підстави для зміни істотних умов договору про закупівлю за Особливостями № 1178 та зразок Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю
Що потрібно зробити, щоб укласти договір на постачання природного газу з Нафтогаз Трейдинг? Що врахувати, щоб укласти новий договір про закупівлю природного газу на період з 01.10.2026 по 31.03.2027? Розбираємо
Обирайте та завантажуйте атмосферні заставки для робочого столу комп'ютера
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
