Відповідь
Популярне серед колег-закупівельників:
Кодексом України про адміністративні правопорушення (КпАП) не передбачено такого правопорушення, як поділ предмета закупівлі. Однак, щоб зрозуміти, чи будуть наслідки та відповідальність за поділ предмета закупівлі, слід «пірнути глибше».
Зважте, що через поділ предмета закупівлі замовник неправильно застосовує потрібний вид закупівлі, зокрема уникає відкритих торгів.
⚡️ Поділ предмета закупівлі: практичні рішення, щоб уникнути проблем
Тобто замовник, який поділив предмет закупівлі, купує товари, роботи чи послуги до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель.
Своєю чергою, придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог Закону про публічні закупівлі тягне за собою накладення штрафу на службових, посадових, уповноважених осіб замовника від 25 500 грн до 51 000 грн.
Крім того, за укладені договори, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом, керівника замовника можуть оштрафувати ще на більшу суму — від 51 000 грн до 170 000 грн.
Тож, навіть, якщо КпАП не містить такої прямої вказівки, як штраф за поділ предмета закупівлі, неправомірні дії потягнуть за собою інші штрафонебезпечні наслідки.
ТОП-3 консультації для вас:
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
