Відповідь
З набранням чинності постановою КМУ від 22.10.2025 № 1335 Уряд затвердив Порядок формування та ведення відкритого переліку забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання (далі — Перелік).
Як відбувається формування Переліку та які саме ПЗ та обладнання потрапляють до Переліку
Підстави для включення, виключення та/або зміни відомостей щодо програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання в Переліку є чітко визначеними та передбачені п. 5 та п. 7 Порядку.
До Переліку включаються ПЗ та обладнання, якщо:
- їх правовласники або кінцеві бенефіціари перебувають під українськими чи міжнародними санкціями; або
- відповідне рішення ухвалив суд (п. 5 та п. 7 Порядку).
Тобто ключовим критерієм є не технічна оцінка безпечності продукту, а санкційний статус осіб, які володіють майновими правами на нього.
Погодження за Національною програмою з інформатизації
Аналіз Указів Президента України про санкції також виявив низку технічних аспектів, що потребують унормування через окремий наказ Адміністрації Держспецзв’язку. Тому наразі Адміністрація Держспецзв’язку розробляє наказ, що буде визначати організаційний та процедурний порядок забезпечення формування та ведення Переліку.
Це дасть можливість:
- систематизувати та налагодити процес збору, аналізу та опрацювання інформації для формування Переліку; та
- забезпечити більш ефективну роботу з інформацією про підсанкційних осіб та їх права власності.
Чому формування Переліку займає так багато часу та чому зараз там тільки 40 позицій
На цей час до Переліку включене те програмне забезпечення та комунікаційне (мережеве) обладнання, інформація про які була безпосередньо зазначена в обмежувальному заході відповідного додатка до рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України відповідно до Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII.
Перелік не є вичерпним і продовжує наповнюватися. Пріоритетно включаються ті продукти, які прямо зазначені у відповідних санкційних рішеннях.
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
