16.04.2020 року, до вступу в дію нової редакції Закону, було укладено договір на виготовлення проектно-кошторисної документації на суму 130 тис. по прямому договору. Даний договір перейшов на 2021 рік, а після проведення коригування виявилось, що сума договору має збільшитися на 30 тис. грн, тобто стане 160 тис. грн. Як провести закупівлю, якщо договір був заключений до вступу в дію нової редакції Закону?
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі»: договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах,встановлених до введення в дію цього Закону.
Прямий договір, укладений до 19 квітня 2020 року, не вважається договором про закупівлю у розумінні Закону. Зміни до нього вносяться у загальному порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України. Тому сторони такого договору (якщо його дія не завершилася 31.12.2020) вносять зміни до такого договору за взаємною згодою сторін.
Проте якщо ці додаткові роботи заплановані у річному плані закупівель 2021 року відповідно до фінансування за кошторисом, то замовник має провести нову закупівлю з огляду на очікувану вартість предмета закупівлі.
Дізнайтеся, за яких умов бюджетна установа може встановити у договорі вимогу про попередню оплату за Постановою № 1070. Також ви дізнаєтеся про деякі підводні камені встановлення такої вимоги
Скачайте зразок додаткової угоди про продовження строку дії договору та виконання зобов’язань за пунктом 19 Особливостей. Ця угода підготовлена із врахуванням актуальних вимог. Вам не доведеться витрачати час на складні юридичні формулювання
Договори, фінансові зобов’язання в яких виконуються за рахунок бюджетних коштів, відрізняються від звичайних господарських договорів не лише наявністю відповідних процедур, що передують укладанню, але й порядком оплати виконаних господарських зобов’язань. Розглянемо основні умови, дотримання яких дозволить знизити ризики непорозуміння з Державною казначейською службою України та відповідно убезпечить від штучної затримки платежів за виконані договірні зобов’язання
