Зміни до Господарсько-процесуального та Цивільно-процесуального кодексів щодо судового збору

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Автор
редактор стрічки новин порталу «Держзакупівлі»
ВРУ ухвалила в другому читанні та в цілому Закон № 13192 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору»

Зміни до Господарсько-процесуального та Цивільно-процесуального кодексів щодо судового збору

Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває

Документ передбачає суттєві зміни до Господарського процесуального кодексу України (ГПК), Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК), Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) і Закону України «Про судовий збір».

Прозоріша процедура розподілу судових витрат

Законом встановлено, що суди зможуть ухвалювати додаткові рішення щодо судових витрат без обов’язкового виклику сторін, якщо справа розглядається в письмовому провадженні. Це дозволить уникнути зайвого навантаження на судову систему й пришвидшить процеси розгляду справ.

У разі потреби суд все ж має право призначити засідання — не пізніше ніж через 10–20 днів після основного рішення.

Обмежено ставки судового збору для фізосіб

Відтепер для фізичних осіб встановлено граничні розміри судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги:

  • у справах майнового характеру — не більше 7 прожиткових мінімумів;
  • у соціальних, трудових, житлових спорах — не більше 3–5 прожиткових мінімумів.

Також особу можуть повністю звільнити від сплати судового збору, якщо його сума перевищує 5 % її річного доходу.

Судові витрати — справедливо і з урахуванням доходу

Зміни зобов’язують суд враховувати майновий стан особи під час вирішення питань про розстрочення чи звільнення від сплати. У фокусі — забезпечення доступу до правосуддя для всіх учасників процесу.

Чому це важливо для держорганів

Державні установи та органи місцевого самоврядування, які виступають сторонами в судових процесах, мають врахувати оновлену процедуру підготовки документів і розрахунків судового збору. Це вплине на планування бюджетних витрат та взаємодію з контрагентами в межах судових спорів.

Джерело: законопроєкт від 18.04.2025 № 13192

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
146

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1149

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5274

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23614

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8317

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді