ДПП або державно приватне партнерство

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Автор
редактор стрічки новин порталу «Держзакупівлі»
ВРУ ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 7508, який спрощує участь приватного бізнесу у відновленні через механізм публічно-приватного партнерства (ППП). Документ вирішує одразу декілька проблем — спрощує бюрократичні процедури, передбачає фінансові гарантії для інвесторів та дозволяє швидше реалізовувати проєкти

ДПП або державно приватне партнерство

Вебінар. Зміна оподаткування - змінюємо договір про закупівлю

«Публічно-приватне партнерство — один з ключових інструментів залучення інвестицій. Хоча концепт ППП в Україні існує вже давно, але за весь час у нас було укладено лише два великі концесійні договори. Завдяки змінам до законодавства ми розраховуємо, що механізм ППП нарешті запрацює і принесе нам у найближчі роки до 1 млрд доларів інвестицій у конкретні проєкти. Насамперед це можуть бути такі сфери: порти, лікарні, муніципальні об’єкти. Крім того, законопроєкт передбачає наближення національного законодавства до законодавства ЄС. Вдячна парламенту за прийняття цього законопроєкту», — зазначила Перший віце-прем’єр-міністр України — Міністр економіки України Юлія Свириденко.

Що передбачає законопроєкт від 01.07.2022 № 7508:

  1. Впровадження електронної торгівельної системи (ЕТС) для проєктів концесії за стандартами та процедурами ЄС. Все відбуватиметься онлайн — від розміщення інформації про оголошення конкурсу до оприлюднення укладеного договору.
  2. Нові та удосконалені гарантії для інвесторів та кредиторів. Приватний партнер отримуватиме від держави гарантії захисту своїх прав, стабільності умов та недискримінаційного ставлення під час реалізації проєктів ППП. Зміни в законодавстві не впливатимуть на умови вже укладених договорів.
  3. Нові джерела фінансування. У законодавстві з'являється поняття «донор» — міжнародні партнери, які можуть надавати фінансову підтримку напряму або через бюджети. Такий підхід значно мінімізує ризики для приватних партнерів і зробить доступнішими проєкти для публічних партнерів.
  4. Спрощення процедури підготовки «невеликих» проєктів. Проєкти вартістю до 5,5 млн євро зможуть реалізовуватись без розроблення техніко-економічного обґрунтування, а рішення прийматиметься лише на основі концептуальної записки. Такий підхід допоможе швидше розвиватися громадам, залучаючи приватних партнерів. Вони зможуть у стислі терміни будувати як дороги локального значення, так і необхідні соціальні об’єкти.
  5. Особливий режим для проєктів відновлення. Для відбудови зруйнованої війною інфраструктури діятиме спрощений механізм підготовки проєктів ППП, порядок якого визначатиметься українським Урядом. Цей порядок діятиме під час воєнного стану і ще 7 років після його завершення.
  6. «Інфраструктура в розстрочку». Держава зможе оплачувати реалізацію інфраструктурних проєктів приватному партнеру бюджетними коштами вже після введення об’єкта в експлуатацію. Цей підхід зменшить навантаження на бюджети різних рівнів та дозволить реалізувати більшу кількість соціально важливих проєктів навіть в умовах обмеженого фінансування.
  7. Розширення переліку публічних партнерів: до участі в ППП зможуть долучатися державні компанії, що дозволить залучити більше інвестицій.
  8. Спеціальні процедури для проєктів з будівництва житла: через масштабні руйнування та необхідність забезпечити людей новими домівками, передбачили особливості укладення договорів ППП щодо житла.

Важливо: очікується, що спрощення загальної процедури підготовки проєктів ППП та впровадження електронної системи закупівель за стандартами ЄС допоможе залучити великий обсяг приватних інвестицій в розбудову і модернізацію соціальної та іншої інфраструктури. Це дасть мультиплікативний ефект для економіки, що є особливо важливо для країни в сучасних умовах.

Розробники законопроєкту прогнозують щорічне залучення до економіки України додаткових 8-10 млрд гривень щорічно, за умови затвердження та реалізації в середньому по 5 проєктів на область вартістю принаймні 50-100 млн грн кожен.

Джерело: офіційний сайт Мінекономіки

додаток

Статті за темою

Усі статті за темою

Закупівля палива та бензину: обираємо код ДК

Різні замовники користуються та обслуговують різні види транспорту, а відтак вони можуть потребувати пальне різного виду: газ, бензин, дизель. Чи можна ці види палива купувати однією процедурою закупівель чи, навпаки, різними, залежить від коду Єдиного закупівельного словника (ДК 2015) за яким будуть визначені ці предмети закупівель.
1067

Онлайн-підтримка для VIP-передплатників системи «Експертус Держзакупівлі»

Кожен передплатник VIP-версії Система «Експертус Держзакупівлі» може розраховувати на щоденну підтримку експертів, які готові допомогти вирішити робочу проблему. Не лишайтеся із робочими проблемами наодинці
716

Додаткова потреба у закупівлі

Протягом року у замовника може виникнути додаткова потреба у закупівлі. Дізнайтеся, як не помилитися із видом закупівлі та яку потребу вважати додатковою у 2025 році
20794

Внесення змін до проектної документації

Замовник отримав розроблену проектну документацію, але кошти на її реалізацію було виділено невчасно. Коли можна було почати будівництво виникла необхідність внести зміни до проекту. Втім, договір на розробку проектної документації було укладено за результатами тендеру. Як діяти?
41309

Канцтовари: обираємо код ДК для закупівлі

Здавалося б, що закупівля канцтоварів досить буденна і зрозуміла. Проте, ні. Тут є де помилитися, зокрема, неправильно обрати код ДК для деяких канцтоварів, або ж неправомірно поділити предмет закупівлі. Щоб вберегтися від хибних дій, дізнайтеся, як оприлюднювати закупівлю канцтоварів
7488

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді