ВРУ ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 7508, який спрощує участь приватного бізнесу у відновленні через механізм публічно-приватного партнерства (ППП). Документ вирішує одразу декілька проблем — спрощує бюрократичні процедури, передбачає фінансові гарантії для інвесторів та дозволяє швидше реалізовувати проєкти
Вебінар «Головне про види закупівель та категорії замовників після змін до Особливостей»
«Публічно-приватне партнерство — один з ключових інструментів залучення інвестицій. Хоча концепт ППП в Україні існує вже давно, але за весь час у нас було укладено лише два великі концесійні договори. Завдяки змінам до законодавства ми розраховуємо, що механізм ППП нарешті запрацює і принесе нам у найближчі роки до 1 млрд доларів інвестицій у конкретні проєкти. Насамперед це можуть бути такі сфери: порти, лікарні, муніципальні об’єкти. Крім того, законопроєкт передбачає наближення національного законодавства до законодавства ЄС. Вдячна парламенту за прийняття цього законопроєкту», — зазначила Перший віце-прем’єр-міністр України — Міністр економіки України Юлія Свириденко.
Що передбачає законопроєкт від 01.07.2022 № 7508:
- Впровадження електронної торгівельної системи (ЕТС) для проєктів концесії за стандартами та процедурами ЄС. Все відбуватиметься онлайн — від розміщення інформації про оголошення конкурсу до оприлюднення укладеного договору.
- Нові та удосконалені гарантії для інвесторів та кредиторів. Приватний партнер отримуватиме від держави гарантії захисту своїх прав, стабільності умов та недискримінаційного ставлення під час реалізації проєктів ППП. Зміни в законодавстві не впливатимуть на умови вже укладених договорів.
- Нові джерела фінансування. У законодавстві з'являється поняття «донор» — міжнародні партнери, які можуть надавати фінансову підтримку напряму або через бюджети. Такий підхід значно мінімізує ризики для приватних партнерів і зробить доступнішими проєкти для публічних партнерів.
- Спрощення процедури підготовки «невеликих» проєктів. Проєкти вартістю до 5,5 млн євро зможуть реалізовуватись без розроблення техніко-економічного обґрунтування, а рішення прийматиметься лише на основі концептуальної записки. Такий підхід допоможе швидше розвиватися громадам, залучаючи приватних партнерів. Вони зможуть у стислі терміни будувати як дороги локального значення, так і необхідні соціальні об’єкти.
- Особливий режим для проєктів відновлення. Для відбудови зруйнованої війною інфраструктури діятиме спрощений механізм підготовки проєктів ППП, порядок якого визначатиметься українським Урядом. Цей порядок діятиме під час воєнного стану і ще 7 років після його завершення.
- «Інфраструктура в розстрочку». Держава зможе оплачувати реалізацію інфраструктурних проєктів приватному партнеру бюджетними коштами вже після введення об’єкта в експлуатацію. Цей підхід зменшить навантаження на бюджети різних рівнів та дозволить реалізувати більшу кількість соціально важливих проєктів навіть в умовах обмеженого фінансування.
- Розширення переліку публічних партнерів: до участі в ППП зможуть долучатися державні компанії, що дозволить залучити більше інвестицій.
- Спеціальні процедури для проєктів з будівництва житла: через масштабні руйнування та необхідність забезпечити людей новими домівками, передбачили особливості укладення договорів ППП щодо житла.
Важливо: очікується, що спрощення загальної процедури підготовки проєктів ППП та впровадження електронної системи закупівель за стандартами ЄС допоможе залучити великий обсяг приватних інвестицій в розбудову і модернізацію соціальної та іншої інфраструктури. Це дасть мультиплікативний ефект для економіки, що є особливо важливо для країни в сучасних умовах.
Розробники законопроєкту прогнозують щорічне залучення до економіки України додаткових 8-10 млрд гривень щорічно, за умови затвердження та реалізації в середньому по 5 проєктів на область вартістю принаймні 50-100 млн грн кожен.
Джерело: офіційний сайт Мінекономіки
