У рамках забезпечення прозорості та якості постачання для ЗСУ, команда Державного оператора тилу здійснила планову перевірку складу дистриб’ютора олив

Оприлюднення інформації про оборонні закупівлі: шпаргалка
Предмет перевірки — оливи, що постачаються за двома чинними контрактами, за одним з них із термінами постачання квітень-травень 2025 року. Зокрема, оглядали відповідності документації та маркування на ряд номенклатур.
Під час перевірки фахівці ДОТ здійснили огляд:
- відвантажувальних документів (CMR) — зокрема, наявність і коректність дат;
- маркування тари — наявність коду НАТО, відповідність його специфікації;
- дати виробництва та термінів придатності продуктів;
- фізичного стану та герметичності тари (металевих бочок), її транспортувальну готовність;
- відповідності законтрактованих обсягів до наявних на складі постачальника;
- готовності товару до відвантаження.
Особливу увагу приділили перевірці імпортного товару, що маркований за стандартами НАТО. Усі параметри — включаючи відповідність кодів, етикетування та терміни — були задокументовані та проаналізовані командою ДОТ на відповідність вимогам контракту.
«Ці виїзні перевірки є частиною системної роботи ДОТ із контролю постачання в рамках виконання контрольних точок, що передбачені умовами договору, а також доброчесності постачальників. Ми прагнемо гарантувати, що кожна одиниця продукції, яка потрапляє до війська, відповідає найвищим стандартам» — зазначила Марина Єремєєва, директорка програми пально-мастильних матеріалів ДОТ.
Джерело: офіційний сайт ДОТ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті