24 липня 2024 року на своєму засіданні Регулятор прийняв рішення про схвалення змін до форм звітності, затверджених постановами НКРЕКП від 28.02.2019 № 282 та від 29.03.2019 № 450
Закупівля електроенергії: 4 варіанти дій на 2026 рік
Рішення направлене на спрощення та оптимізацію форм звітності переважно електропостачальників та виробників електричної енергії.
Зміни передбачають:
- виключення форми звітності № 3а-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії», затверджена постановою від 28.02.2019 № 282;
- виключення дублюючих показників із форм звітності операторів систем розподілу, виробників електричної енергії та електропостачальників;
- скорочення кількості виробників електричної енергії, які зобов’язані подавати до НКРЕКП дві форми звітності відповідно до постанови НКРЕКП від 28.02.2019 № 282;
- скорочення кількості постачальників електричної енергії споживачу (ПВЦ), які зобов’язані подавати до НКРЕКП форми звітності відповідно до постанови НКРЕКП від 29.03.2019 № 450.
Зазначені зміни звільнять близько 1100 виробників електричної енергії та 400 ПВЦ від надання до НКРЕКП відповідних форм звітності.
Джерело: офіційний сайт НКРЕКП
Дізнайтеся, як визначити пов’язаних осіб у публічних закупівлях під час тендеру. Розгляньте ознаки пов’язаності, приклади з практики, судові рішення та алгоритм дій замовника у разі виявлення пов’язаних осіб.
Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
