24 липня 2024 року на своєму засіданні Регулятор прийняв рішення про схвалення змін до форм звітності, затверджених постановами НКРЕКП від 28.02.2019 № 282 та від 29.03.2019 № 450
Закупівля електроенергії: 4 варіанти дій на 2026 рік
Рішення направлене на спрощення та оптимізацію форм звітності переважно електропостачальників та виробників електричної енергії.
Зміни передбачають:
- виключення форми звітності № 3а-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії», затверджена постановою від 28.02.2019 № 282;
- виключення дублюючих показників із форм звітності операторів систем розподілу, виробників електричної енергії та електропостачальників;
- скорочення кількості виробників електричної енергії, які зобов’язані подавати до НКРЕКП дві форми звітності відповідно до постанови НКРЕКП від 28.02.2019 № 282;
- скорочення кількості постачальників електричної енергії споживачу (ПВЦ), які зобов’язані подавати до НКРЕКП форми звітності відповідно до постанови НКРЕКП від 29.03.2019 № 450.
Зазначені зміни звільнять близько 1100 виробників електричної енергії та 400 ПВЦ від надання до НКРЕКП відповідних форм звітності.
Джерело: офіційний сайт НКРЕКП
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
Завадити успішному проведенню закупівель може конфлікт інтересів. Необхідно перевірити вірогідність його наявності перед початком закупівель. Для цього з’ясуємо, що це, які є види конфліктів, відповідальність при їх наявності, та як їм запобігти, у цій статті
