Проєкт Кодексу про адміністративні проступки (далі – КАП) складається із 503 статей, які об’єднані у 9 розділів.
Загальна частина містить розділи:
- Законодавство про адміністративні проступки.
- Адміністративний проступок.
- Правові наслідки адміністративного проступку.
Особлива частина містить розділи: - Адміністративні проступки у сфері праці, охорони здоров’я, моральності, культурної спадщини та благоустрою;
- Адміністративні проступки у сфері забезпечення публічної безпеки, безпеки виробництва та будівництва і безпеки транспорту.
- Адміністративні проступки у сфері забезпечення екологічної безпеки, громадського здоров’я, охорони довкілля, туризму та курортів.
- Адміністративні проступки у сфері охорони власності та здійснення господарської і фінансової діяльності.
- Адміністративні проступки управління в інформаційній сфері, сфері оборони, військового обов’язку, безпеки державного кордону України, а також забезпечення функціонування публічної служби.
Процедурна частина містить розділ: - Провадження в справі про адміністративний проступок.
Зазначені розділи проєкту КАП розподілені на 55 глав. Проєктом КАП передбачається також внести зміни до 84 законодавчих актів України.
Основні новації проєкту КАП
Визнання суб’єктами вчинення адміністративних проступків фізичних та юридичних осіб
Діяння юридичної особи вважатиметься караним, якщо воно є наслідком діянь фізичних осіб, що її представляли у відповідних відносинах. Проєкт КАП відмовився від визнання суб’єктами адміністративних проступків посадових осіб, які діють від імені юридичної особи. У цих випадках суспільно шкідливими є наслідки невиконання певних правил (наприклад, охорони природи, благоустрою тощо) саме юридичною особою. А в межах юридичної особи має вирішуватися внутрішнє питання (поза інститутом адміністративної відповідальності) про характер і межі відповідальності її посадової особи.
Зміна підходів до визначення вини
Існуючу теорію вини адміністративних правопорушень, механічно запозичену з кримінального права, в проєкті замінили на інший підхід. Відповідно до нього фізична особа, у тому числі та, яка представляла у відповідних відносинах юридичну особу, вважатимуть винуватою у вчиненні діяння, якщо дія або бездіяльність є усвідомленою і має наслідком порушення положень закону. Така новація дозволить визнати юридичних осіб повноцінними суб’єктами відповідальності і привести вітчизняне законодавство в цій частині у відповідність до правової доктрини і законодавства західноєвропейських країн.
Запровадження презумпції невинуватості у справах про адміністративні проступки
Відповідно до цього принципу особу вважатимуть невинуватою у вчиненні адміністративного проступку і до неї не можна застосувати адміністративне стягнення, доки факт вчинення нею адміністративного проступку не доведуть у визначеному законом порядку і встановлять рішенням адміністративного органу, що набрало чинності.
Особа, яку притягуватимуть до адміністративної відповідальності, не зобов’язана буде доводити свою невинуватість.
Наповнення новим змістом принципу законності
Відтак особи підлягатимуть відповідальності за порушення правил, вимог, режимів, лімітів, порядків, нормативів, норм, технологій, строків, обмежень, передбачених КАП, які встановили виключно на підставі закону України.
Впорядкування системи суб’єктів притягнення до відповідальності
Адміністративні проступки згідно з проєктом КАП підвідомчі лише органам виконавчої влади, державним органам, органам місцевого самоврядування, тобто адміністративним органам.
Оновлення переліку адміністративних стягнень та інших правових наслідків вчинення адміністративних проступків
У проєкті КАП також змінено спосіб визначення розміру штрафів. Вони поділяються на десять категорій, виходячи зі ступеню тяжкості адміністративних проступків.
Джерело: проєкт Закону від 28.06.2024 № 11386
