В Україні посилять контроль за виробництвом та обігом харчових доповнювачів (дієтичних добавок)

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Кабмін розглянув законопроєкт, який після ухвалення Верховною Радою усуне прогалини в законодавстві щодо контролю за виробництвом і обігом харчових доповнювачів (дієтичних добавок)

В Україні посилять контроль за виробництвом та обігом харчових доповнювачів (дієтичних добавок)

Нові пільги з оподаткування у закупівлях ліків та медвиробів

Це одна з вимог інтеграції українського законодавства до законодавства Європейського Союзу.

«Сьогодні члени Уряду підтримали важливий законопроєкт, мета якого – убезпечити громадян. Біологічно активні добавки – це не чудодійні ліки проти усіх хвороб. Їх призначення є допоміжним. Відповідно, є значні відмінності регулювання їх обігу від обігу лікарських засобів. Однак, наразі є непоодинокі випадки, коли під виглядом БАДів реєструються лікарські засоби. Це вводить в оману споживача та несе ризики для здоровʼя людей. Тому маємо усунути наявні законодавчі прогалини, аби реєстрація та обіг і лікарських засобів, які проходять клінічні випробування й мають доведену ефективність, і біологічно активних добавок, які такої підтвердженої ефективності не мають, був чітко урегульований і жодні маніпуляції не були можливі. Купуючи той чи інший препарат, людина повинна чітко розуміти, що саме вона купує. Але навіть зараз, до прийняття цього законопроєкту, моя ключова порада людям – не займатися самолікуванням, а звертатися по консультацію до лікаря», - зазначив Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

Попри те, що сьогодні законодавство регулює обіг харчових доповнювачів на ринку України, система державного контролю потребує вдосконалення. Через наявні прогалини недобросовісні суб’єкти господарювання припускаються зловживань, зокрема не здійснюють реєстрацію лікарських засобів та реалізовують їх під виглядом харчових доповнювачів (дієтичних добавок).

Серед порушень, що становлять загрозу для здоров’я, можуть бути:

  • наявність в харчових доповнювачах активних фармацевтичних інгредієнтів, у тому числі рецептурних, які можна використовувати виключно для виготовлення лікарських засобів;
  • відсутність у складі харчового доповнювача заявлених поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин) або інших речовин з поживним або фізіологічним ефектом;
  • невідповідність маркування харчових доповнювачів встановленим вимогам, зокрема зазначення, що вони мають лікувальний ефект.

Законопроєкт, зокрема:

  • визначає чіткі механізми введення в обіг харчових доповнювачів, а також вимог до речовин, що можуть використовуватися для їхнього виробництва:
  • вітамінів;
  • мінеральних речовин;
  • інших речовин з поживним або фізіологічним ефектом.
  • дозволяє МОЗ затвердити перелік таких речовин і максимально допустимі дози, дозволені до застосування у харчових доповнювачах;
  • посилює відповідальність за виробництво та реалізацію харчових доповнювачів, що не відповідають вимогам законодавства.

Крім того, встановлюється процедура надання повідомлень про введення в обіг харчових доповнювачів, ведення переліку таких повідомлень і розміщення їх на офіційному вебсайті Держпродспоживслужби.

Довідково

Харчові доповнювачі (оновлена відповідно до вимог директив ЄС назва «дієтичних добавок») споживають додатково до звичайного раціону, окремо або в комбінації з іншими продуктами. Вони реалізуються у формі капсул, пастилок, пігулок та саше, ампул з рідинами, пляшок для крапельного дозування тощо.

Джерело: офіційний сайт МОЗ

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
150

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1154

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5283

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23692

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8326

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді