В Україні посилять контроль за виробництвом та обігом харчових доповнювачів (дієтичних добавок)

Кабмін розглянув законопроєкт, який після ухвалення Верховною Радою усуне прогалини в законодавстві щодо контролю за виробництвом і обігом харчових доповнювачів (дієтичних добавок)

В Україні посилять контроль за виробництвом та обігом харчових доповнювачів (дієтичних добавок)

Закупівлі ліків та медвиробів за Особливостями

Це одна з вимог інтеграції українського законодавства до законодавства Європейського Союзу.

«Сьогодні члени Уряду підтримали важливий законопроєкт, мета якого – убезпечити громадян. Біологічно активні добавки – це не чудодійні ліки проти усіх хвороб. Їх призначення є допоміжним. Відповідно, є значні відмінності регулювання їх обігу від обігу лікарських засобів. Однак, наразі є непоодинокі випадки, коли під виглядом БАДів реєструються лікарські засоби. Це вводить в оману споживача та несе ризики для здоровʼя людей. Тому маємо усунути наявні законодавчі прогалини, аби реєстрація та обіг і лікарських засобів, які проходять клінічні випробування й мають доведену ефективність, і біологічно активних добавок, які такої підтвердженої ефективності не мають, був чітко урегульований і жодні маніпуляції не були можливі. Купуючи той чи інший препарат, людина повинна чітко розуміти, що саме вона купує. Але навіть зараз, до прийняття цього законопроєкту, моя ключова порада людям – не займатися самолікуванням, а звертатися по консультацію до лікаря», - зазначив Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

Попри те, що сьогодні законодавство регулює обіг харчових доповнювачів на ринку України, система державного контролю потребує вдосконалення. Через наявні прогалини недобросовісні суб’єкти господарювання припускаються зловживань, зокрема не здійснюють реєстрацію лікарських засобів та реалізовують їх під виглядом харчових доповнювачів (дієтичних добавок).

Серед порушень, що становлять загрозу для здоров’я, можуть бути:

  • наявність в харчових доповнювачах активних фармацевтичних інгредієнтів, у тому числі рецептурних, які можна використовувати виключно для виготовлення лікарських засобів;
  • відсутність у складі харчового доповнювача заявлених поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин) або інших речовин з поживним або фізіологічним ефектом;
  • невідповідність маркування харчових доповнювачів встановленим вимогам, зокрема зазначення, що вони мають лікувальний ефект.

Законопроєкт, зокрема:

  • визначає чіткі механізми введення в обіг харчових доповнювачів, а також вимог до речовин, що можуть використовуватися для їхнього виробництва:
  • вітамінів;
  • мінеральних речовин;
  • інших речовин з поживним або фізіологічним ефектом.
  • дозволяє МОЗ затвердити перелік таких речовин і максимально допустимі дози, дозволені до застосування у харчових доповнювачах;
  • посилює відповідальність за виробництво та реалізацію харчових доповнювачів, що не відповідають вимогам законодавства.

Крім того, встановлюється процедура надання повідомлень про введення в обіг харчових доповнювачів, ведення переліку таких повідомлень і розміщення їх на офіційному вебсайті Держпродспоживслужби.

Довідково

Харчові доповнювачі (оновлена відповідно до вимог директив ЄС назва «дієтичних добавок») споживають додатково до звичайного раціону, окремо або в комбінації з іншими продуктами. Вони реалізуються у формі капсул, пастилок, пігулок та саше, ампул з рідинами, пляшок для крапельного дозування тощо.

Джерело: офіційний сайт МОЗ

Тетяна Мішта

Статті за темою

Усі статті за темою

Держаудитслужба: повноваження та перевірки

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
16137

Відповідальність у сфері закупівель: судова практика

Кількість порушень у сфері публічних закупівель зростає з кожним роком. Учасники закупівельного процесу несуть як кримінальну так і адміністративну відповідальність. Кого і за що нині можуть притягти до відповідальності — детально у статті
44745

Штрафи у сфері публічних закупівель

Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
8056

Моніторинг публічних закупівель

Хто і за яких підстав проводить моніторинг публічних закупівель у 2024 році, які строки проведення моніторингу закупівлі — у консультації
5918

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді