ВЕБІНАР: Оскарження в публічних закупівлях: як діяти замовнику
Рішення ухвалили на засіданні 25 червня. НПЕК є стратегічним документом, який спрямований на узгодження екологічної, енергетичної та економічної політики для сталого розвитку України.
Україна розробила НПЕК відповідно до вимог Регламенту (ЄС) 2018/1999 та з урахуванням найкращих практик країн–членів ЄС, у рамках своїх зобов'язань як договірної сторони Енергетичного Співтовариства та у процесі набуття членства в ЄС.
Серед основних цілей НПЕК, зокрема:
- скорочення викидів парникових газів на 65% порівняно з рівнем 1990 року;
- досягнення 27% частки відновлюваних джерел енергії у загальному кінцевому енергоспоживанні;
- поглиблення диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів – не більше 30% від одного постачальника;
- первинне споживання енергії не більше 72,224 млн т н.е., кінцеве споживання енергії 42,168 млн т н.е. (т н.е. – тонна нафтового еквівалента).
«Своєчасне ухвалення Україною НПЕК є важливим кроком для забезпечення розуміння пріоритетів Уряду в енергетичній та кліматичній політиці для громадян та стейкхолдерів в Україні. Цей документ слугуватиме планом зеленої реконструкції та відновлення України, стимулюючи допомогу від міжнародної спільноти. Тепер увагу необхідно зосередити на впровадженні запланованих політик та заходів відповідно до вимог Ukraine Facility та законодавства Енергетичного Співтовариства. Тривалі жорстокі атаки на цивільну та енергетичну інфраструктуру обумовлюють потребу у проведенні постійного моніторингу виконання Плану та продовжувати дискусії на високому рівні щодо того – як Україні адаптуватися до постійно змінних обставин. Секретаріат Енергетичного Співтовариства готовий надалі сприяти цьому процесу, дотримуючись наших Рекомендацій, опублікованих раніше цього місяця», – зазначив Директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Артур Лорковскі.
В обговореннях проєкту НПЕК взяли участь понад 1500 представників різних секторів та зацікавлених сторін, включаючи Уряд України, парламент, європейських партнерів, громадянське суспільство, державний сектор, місцеві громади та представників сусідніх країн.
Джерело: офіційний сайт Мінекономіки
