Кабінет Міністрів схвалив Порядок реєстрації повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини
Оборонні закупівлі: очікувана вартість та вимоги до предмета закупівлі
Документ розроблено на виконання Закону «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» та для наближення національного законодавства до європейського.
Фактично в Україні вводять дозвільну процедуру, яка вже діє у ЄС відповідно до технічного регламенту CLP. Така процедура дозволяє забезпечити належний рівень хімічної безпеки та водночас захистити комерційну таємницю підприємств, що працюють у цій сфері.
Це стосується компаній, які хочуть «приховати» свої унікальні формули від конкурентів. Хімічні рецептури можуть бути результатом багаторічних досліджень і значних фінансових інвестицій. Розкриття точного складу продукту може призвести до втрати конкурентних переваг і сприяти копіюванню продукту іншими учасниками ринку.
Відтак Порядок передбачає можливість для підприємств застосовувати альтернативну назву речовин при інформуванні споживачів про склад своєї продукції та її безпечність.
Для цього компанія має через ЕкоСистему звернутися до Міндовкілля з відповідною заявою. Міністерство розглядає таке звернення та у разі прийняття позитивного рішення вносить його до Державного реєстру повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини. Після цього підприємство може використовувати альтернативну назву певної хімічної речовини в інформації про небезпеку хімічної продукції та в паспорті безпечності хімічної продукції.
Джерело: офіційний сайт Міндовкілля
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
