БЕБ завершило досудове розслідування щодо заступника директора одного з гірничо-збагачувальних комбінатів, який, зловживаючи службовим становищем, заволодів майже 1,5 млн грн бюджетних коштів.
Чотири поради для організації роботи з Казначейством
Слідством встановлено, що державне підприємство, не зважаючи на існуючий договір постачання гранульованого шлаку, оголосило тендер на закупівлю цієї сировини. Надалі було укладено договір з підконтрольним посадовцю підприємством посередником.
Своєю чергою заступник директора згадуваного ГЗК, зловживаючи службовим становищем, підписав всі документи на постачання сировини за завищеними цінами. Таким чином було привласнено майже 1,5 млн грн державних коштів.
Досудове розслідування за ч.2 ст. 364 Кримінального Кодексу України здійснювали детективи Бюро економічної безпеки України, процесуальне керівництво – прокурори Офісу Генерального прокурора України.
Джерело: офіційний сайт БЕБ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
