Верховна палата Верховного Суду нагадала, що сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов’язки) в договорі у спосіб, який суперечить публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору.
Верховна палата ВС зауважила, що гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. non bis in idem — «двічі за одне й те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання. Одночасне стягнення штрафу за прострочення виконання зобов’язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов’язання на строк понад 30 календарних днів є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов’язання, тобто подвійною відповідальністю за порушення зобов’язання.
Тож ураховуйте позицію Верховної палати ВС, коли укладаєте договори та застосовуєте штрафи за несвоєчасне виконання зобов’язання.
Джерело: офіційний вебпортал Судової влади України
УВАГА!
Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш FB та читайте важливі новини від порталу «Держзакупівлі» першими.
Підсумовуємо законодавчі нововведення грудня. Переконайтеся, що нічого не пропустили!
Закон про прозоре будівництво зобов'язує замовників публікувати документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. Скачайте зразок оформлення таких документів
У замовника є перелік потрібних йому робіт для утримання будівлі в належному стані, серед них і ремонт даху і заміна плитки і укріплення стін. Як його визначити ці роботи є поточним ремонтом чи капітальним?
Під час будівництва об’єкта архітектури здійснюються авторський та технічний нагляди. Відповідно до статті 11 Закону «Про архітектурну діяльність». Розглянемо, що це за нагляди і чи потрібні вони під час капітального ремонту
Локалізація в публічних закупівлях в умовах війни набуває дедалі більшого значення, адже законодавці зосереджують увагу на підтримці вітчизняного виробника. У статті — про умови локалізації виробництва у 2025 році та особливості вимог тендерної документації щодо локалізованих товарів
