Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває
В Україні діє електронна система декларування доходів та майна державних службовців. Одним з ключових елементів цієї системи є повна перевірка достовірності декларацій – це комплексний аналіз задекларованої інформації на предмет її точності та відповідності реальному стану речей. Така перевірка може охоплювати всю декларацію або її окремі складові.
Уповноваженим органом на проведення повних перевірок декларацій є Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Порядок здійснення таких перевірок визначає спеціальний документ – «Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Згідно з Порядком, перевірка може охоплювати всю декларацію або її окремі частини.
Предмет перевірки це:
- перевірка достовірності відомостей;
- точності оцінки задекларованих активів;
- наявності конфлікту інтересів чи ознак незаконного збагачення.
Обов’язкова повна перевірка:
- обов’язковій повній перевірці підлягають декларації всіх осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище згідно із законом: народних депутатів, міністрів, суддів, прокурорів, керівників держорганів тощо;
- за наявності ознак порушень чи ризиків повна перевірка ініціюється щодо декларації будь-якого іншого посадовця;
- перевірка може проводитися на підставі звернень громадян чи інформації з медіа щодо можливого декларування службовцем недостовірних даних. Тобто, фактично перевірці може підлягати декларація будь-якого суб’єкта.
Перевірка складається з кількох етапів:
- спочатку за допомогою спеціальних програмних засобів здійснюється оцінка ризиків та логіко-арифметичний контроль декларації (ЛАК);
- потім, залежно від наявних ризиків, може проводитись або повна перевірка співробітниками НАЗК, або тільки автоматизований контроль. Критерії для відбору декларацій на повну перевірку також встановлені Порядком.
Сам процес повної перевірки передбачає перевірку та порівняння задекларованої інформації з даними з різних реєстрів, баз даних та інших доступних джерел, зокрема публічних та з обмеженим доступом. НАЗК має право вимагати від держорганів, підприємств, установ та навіть іноземних держав надання необхідної інформації для перевірки конкретної декларації.
Крім того, уповноважена особа може направляти суб’єкту декларування запити щодо надання копій підтвердних документів або пояснень за фактами можливого декларування недостовірних чи неповних відомостей. Ігнорування таких запитів не зупиняє перевірку, однак унеможливлює спростування виявлених невідповідностей.
За наслідками повної перевірки складається довідка, в яку вносяться:
- усі з’ясовані факти;
- виявлені порушення чи ризики;
- обґрунтовані висновки тощо.
У разі встановлення недостовірності відомостей у декларації чи ознак правопорушень або необґрунтованих активів НАЗК має право ініціювати відповідні заходи реагування – притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності, судовий позов про конфіскацію майна. Довідки за результатами усіх повних перевірок оприлюднюються на офіційному сайті НАЗК, крім тієї частини, яка містить конфіденційну інформацію.
Важливо
В разі виявлення недостовірності відомостей, суб’єкт декларування зобов’язаний подати декларацію із достовірними даними. Інакше таке діяння може тягнути за собою кримінальну відповідальність.
Незважаючи на широкі повноваження НАЗК при здійснення повних перевірок декларацій, законодавство містить низку гарантій, які забезпечують права та інтереси суб’єктів декларування, а саме:
- Бути повідомленим про початок повної перевірки його декларації не пізніше наступного робочого дня після її ініціювання. Це дає змогу підготуватися до можливих запитів та збору підтвердних документів.
- Отримати від НАЗК запит про надання копій підтвердних документів та можливість надати пояснення щодо будь-яких невідповідностей чи фактів, встановлених під час перевірки. Це гарантує право на захист та спростування недостовірних даних.
- Бути присутнім під час проведення перевірки та давати усні пояснення. Це право реалізується за зверненням суб’єкта.
- Ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки та отримувати їх копії після завершення перевірки. Це стосується всіх документів, крім тих, що містять конфіденційну інформацію або до яких обмежено доступ згідно із законом.
- Оскаржити безпідставне чи неправомірне рішення або дію/бездіяльність посадовців НАЗК під час проведення перевірки. Такі скарги розглядає спеціальна комісія з питань розгляду скарг у складі НАЗК.
- Звертатися до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності Національного агентства та його посадовців. Це право гарантує Конституція України.
- Бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, якщо така була складена за результатами перевірки його декларації. Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, участь особи є обов’язковою.
- Бути повідомленим про реєстрацію кримінального провадження, якщо за результатами перевірки НАЗК встановило ознаки кримінального корупційного правопорушення в декларації такої особи. Це передбачено нормами Кримінально – процесуального кодексу України.
Отже, процедура повної перевірки декларацій є вкрай важливим елементом всієї системи електронного декларування в Україні. Адже саме завдяки ретельним перевіркам вдається викривати приховані статки посадовців, виявляти конфлікти інтересів та запобігати корупції в органах влади.
Наявність чіткого алгоритму та правил проведення таких перевірок сприяє прозорості та об’єктивності цього процесу. А оприлюднення довідок з результатами перевірок дозволяє громадськості контролювати діяльність НАЗК та дотримання антикорупційного законодавства з боку посадовців.
Джерело: офіційний сайт ГУ ДПС у Донецькій області
