Чи подавати до органів Казначейства протокол УО як підтвердний документ
Держбюджет-2023:
- профінансовано всі пріоритетні видатки вчасно та у повному обсязі. Це видатки на безпеку та оборону, соціальні виплати та пенсії, зарплати медиків і вчителів тощо;
- доходи державного бюджету за 2023 рік проти аналогічного періоду 2022 року зросли на 884,3 млрд грн, або 49,5% і становлять 2 672,0 млрд гривень;
- видатки державного бюджету зросли на 1 308,7 млрд грн, або на 48,4% проти аналогічного періоду 2022 року і становлять 4 014,4 млрд гривень;
- загальний ресурс на безпеку і оборону становив 2 648,8 млрд грн (за загальним фондом – 1 843,8 млрд грн та 805 млрд грн – інші джерела) або 41% очікуваного валового внутрішнього продукту, що на 1 111,3 млрд грн, або на 72,3% більше ніж у 2022 році.
Соціальна підтримка населення:
- спрямовано близько 62,2 млрд грн для забезпечення виплати соціальних допомог майже 2,6 млн отримувачам;
- спрямовано 73,3 млрд грн на виплату допомоги на проживання більше 2,5 млн внутрішньо переміщеним особам;
- надано пільги та житлові субсидії на оплату комунальних послуг майже 3,5 млн отримувачам на 35,5 млрд гривень;
- забезпечено виплату пенсій для 10,5 млн пенсіонерів та здійснено її індексацію;
- вперше проіндексовано пенсії державним службовцям, науковцям, посадовим особам органів місцевого самоврядування;
- спрямовано майже 6 млрд грн на виплату компенсацій для отримання жилих приміщень 2,3 тис. ветеранам війни, членам сімей загиблих захисників, ВПО, учасникам бойових дій;
- спрямовано 3,4 млрд грн на соціальну підтримку понад 160 тисяч осіб з інвалідністю.
Міжнародна співпраця:
- залучено 42,5 млрд дол. США зовнішнього фінансування, 27 % – грантове фінансування;
- у березні цього року ухвалено з МВФ чотирирічну програму Механізму розширеного фінансування для України. Вже успішно пройдено два її перегляди, які сприяли отриманню траншів допомоги. Україна виконала всі умови, передбачені програмою на 2023 рік;
- у рамках Угоди про асоціацію з ЄС Мінфін повністю імплементував 742 акти, 46% від загальної кількості імплементованих Україною актів права ЄС;
- Міністерство фінансів продовжує впровадження реформ, узгоджених зі стратегічними партнерами — МВФ, ЄС та США. Зокрема, Мінфін імплементує заходи зі зміцнення фіскальної, зовнішньої, та фінансової стабільності шляхом посилення мобілізації надходжень, уникнення монетарного фінансування та націлення на фінансування з внутрішніх боргових ринків, сприяння довгостроковій фінансовій стабільності;
- Україна приєдналась до Банку розвитку Ради Європи та стала 43-ю країною-членом. Співпрацю Банку з Україною спрямовано на реалізацію соціальних проєктів, включаючи освіту, охорону здоров'я, доступне житло та допомогу вразливим верствам населення;
- у 2023 році обсяг портфелів кредитних проєктів України з міжнародними фінансовими організаціями є найбільшим за всі роки співпраці;
- підписано зміни до Меморандуму з групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу щодо призупинення виплат за офіційним боргом до кінця березня 2027 року;
- рівно через рік після повномасштабного вторгнення росії в Україну спільними зусиллями Мінфіну та Держфінмоніторингу досягнуто призупинення членства росії у FATF.
ОВДП:
- зацікавленість громадян та представників бізнесу до інвестування в ОВДП протягом 2023 року помітно зросла;
- зокрема, обсяг вкладень юридичних осіб збільшився протягом цього періоду у понад 1,3 раза – до 139 млрд грн, а фізичних осіб – у 1,8 раза до 53,3 млрд гривень;
- водночас з моменту запуску 3 жовтня 2022 року можливості купівлі військових облігацій у «Дії» придбано через цей застосунок паперів уже на понад 2,8 млрд гривень;
- всього протягом 2023 року було залучено до держбюджету від облігацій 552,6 млрд грн в еквіваленті, із них: 388,5 млрд грн, 3,7 млрд дол. США, 735,8 млн євро;
- обсяг погашень ОВДП протягом 2023 року становив 369,8 млрд грн в еквіваленті, із них: 225,1 млрд грн, 3,3 млрд дол. США та 582,2 млн євро;
- отже, за підсумками 2023 року чисте залучення коштів становило 163,4 млрд грн, 370,4 млн дол. США та 153,6 млн євро. Рівень рефінансування (rollover) внутрішнього боргу становив 150%. При цьому 172,6 % – для ОВДП у грн, 111,2 % – для ОВДП у дол. США та 126,4 % – для ОВДП у євро.
Відновлено середньострокове бюджетне планування:
- разом із держбюджетом-2024 подано середньострокові показники держбюджету на 2025 – 2026 роки;
- з 2024 року буде поновлено цикл повноцінного середньострокового бюджетного планування із підготовкою Бюджетної декларації на 2025 – 2027 роки.
Підтримка та розвиток бізнесу в умовах воєнного стану
Забезпечено успішну реалізацію програм підтримки фінансування мікро-, малого та середнього підприємництва (ММСП):
- державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» – ключовий драйвер кредитування економіки України в умовах війни:
- у межах Програми 45 уповноважених банків видали підприємцям 78 964 доступні кредити на загальну суму 266,9 млрд грн, з яких у 2023 році – 23 973 кредити на 97,2 млрд грн;
- організовано міжнародну фінансову підтримку Програми 5-7-9% – грант KfW 50 млн євро;
- запроваджено програму «Доступний факторинг»;
- здійснено запуск 5-ти нових програм за фінансової підтримки Уряду Німеччини та успішно реалізовано через KfW та німецьку урядову компанію GIZ;
- за допомогою інструменту державних гарантій на портфельній основі у 2023 році укладено 13 658 кредитних договорів на загальну суму 44,7 млрд гривень. Станом на 1 січня 2024 року 29 банків-кредиторів обслуговують 18 900 кредитів на близько 67 млрд грн, а загалом з грудня 2020 року підприємці отримали 32 619 кредитів на 103,8 млрд гривень.
Реформування та покращення управління держбанків:
- знижено частку непрацюючих кредитів (NPL) у держбанків за 11 місяців 2023 року до 48,8% з 53,0% (станом на початок звітного року);
- за січень–листопад 2023 року держбанки отримали прибуток у сумі 80,3 млрд грн, що на 516,8 % або 67,3 млрд грн більше прибутку за аналогічний період 2022 року;
- на сьогодні у банках державного сектору функціонує ефективна система корпоративного управління, а також оновлено склад наглядових рад банків.
Трансформація митниці: розширення можливостей для міжнародної торгівлі та безпекова функція:
- успішна євроінтеграція української митниці:
- Мінфін забезпечив імплементацію митного законодавства України до ЄС:
- рішеннями Уряду впроваджено в українське законодавство більше 700 регламентів та імплементаційних регламентів Комісії ЄС щодо класифікації певних товарів у Комбінованій номенклатурі ЄС;
- запроваджено Альтернативні правила походження у двосторонній торгівлі товарами між Україною та ЄС з 01.12.2023;
- продовжується синхронізація митного законодавства України та ЄС і створення відповідних ІТ рішень;
- за розділом «Митний Союз» Україна отримала найвищий рівень оцінки Європейської Комісії з усіх країн східного партнерства. Це стало однією з передумов остаточного рішення розпочати переговори щодо членства України в ЄС;
- розвиток «митного безвізу» (NCTS):
- внесено зміни до Митного кодексу для скорочення часу проходження митниці користувачами NCTS та розширення застосування транзитних спрощень;
- оформлено понад 41 тис. декларацій за процедурою спільного транзиту: успішно завершено 33,6 тис. переміщень з території України і близько 7,6 тис. – в Україну;
- забезпечено стрімкий зріст авторизацій підприємств на митні спрощення:
- авторизовані економічні оператори (АЕО): 21 підприємство отримало 22 авторизації АЕО, включно з першою типу «про підтвердження безпеки та надійності» (для порівняння: до 2023 р. – 1 авторизація);
- 176 авторизацій на транзитні спрощення, що у 22 рази більше ніж у 2022 році;
- 146 нових авторизацій на застосування спрощень відповідно до Митного кодексу України;
- із жовтня 2023 р. завершено митні формальності зі застосуванням спрощення «процедура випуску за місцезнаходженням» – понад 3500 митних декларацій;
- «Військовий митний безвіз» – впровадження стандартів ЄС та НАТО під час митного декларування військової техніки ЗСУ та партнерів.
Податкова політика:
- Україна у 2023 році здійснила значні кроки в області податкової політики та фінансового моніторингу.
Підвищення ефективності податкової системи:
- забезпечено відповідність національного законодавства міжнародним стандартам, зокрема прийнято закон щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки. Ці дії мають на меті підвищити податкову прозорість і надійність України як міжнародного партнера;
- покращено заходи протидії скруткам та незаконному відшкодуванню ПДВ;
- упереджено неправомірне відшкодування ПДВ на суму понад 900 млн гривень.
Захист національних інтересів:
- припинено дію міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування з Сирією та Іраном.
Підвищення професійної спроможності:
- міжнародні партнери допомогли підвищити кваліфікацію, зокрема, працівників ДПС з питань податкового адміністрування;
- внесено зміни до Податкового кодексу України для повернення до довоєнного стану податкової політики.
Фінансовий моніторинг:
- розроблено пакет євроінтеграційних проєктів для виконання стандартів FATF;
Верифікація:
- продовжено верифікацію та моніторинг державних виплат;
- упереджено неправомірне призначення виплат на суму понад 1,8 млрд гривень.
Національна стратегія доходів:
- прийнято Національну стратегію доходів, яка має стати ключовим елементом для зміцнення економіки та фінансової системи в Україні.
Мета:
- посилення фіскальної спроможності України;
- адаптація податкового та митного законодавства до стандартів ЄС;
- створення стимулів для післявоєнного відновлення та економічного зростання.
Держбюджет-2024:
- в умовах високої невизначеності забезпечено вчасне прийняття бюджету на 2024 рік:
- бюджет-2024 є збалансованим та реальним до виконання;
- пріоритетами бюджету-2024 є фінансування сектору безпеки і оборони, соціальне забезпечення громадян, підтримка ветеранів, охорона здоров’я, освіта та відновлення економіки;
- на сектор безпеки і оборони передбачено 1 трлн 692,6 млрд грн, що становить 22,1 % ВВП;
- завдяки перерозподілу військового ПДФО у бюджеті передбачено збільшення фінансування на розвиток оборонно-промислового комплексу, зокрема для виробництва зброї – 51 млрд грн, а також на морські дрони та БПЛА ‒ 43,3 млрд гривень;
- на соціальний захист населення передбачено 469,4 млрд грн, що більше на 8,7 млрд грн до 2023 року;
- на підтримку ветеранів війни передбачено 14,3 млрд грн, що на 7,5 млрд грн більше до 2023 року. Вперше у бюджеті передбачено Інститут помічника ветерана ‒ 3,8 млрд грн та пілотний проєкт щодо зубопротезування ‒ 749 млн гривень;
- видатки на охорону здоров’я з урахуванням трансфертів становлять 203,4 млрд грн (+25,8 млрд грн до 2023 року). Важливим і ключовим напрямом залишається програма медичних гарантій з обсягом 158,8 млрд грн (+16 млрд грн до 2023 року). Уперше в межах програми медичних гарантій передбачено доступну послугу з лікування безпліддя методом штучного запліднення – 1,5 млрд гривень;
- видатки на освіту (з трансфертами) порівняно з поточним роком буде збільшено на понад 22 млрд грн, до 179,1 млрд гривень. Пріоритети: видатки освітньої субвенції на заробітну плату вчителів збільшено на 15,7 млрд грн до 103,2 млрд гривень. У середньому розрахункова заробітна плата вчителя зросте на 21 %;
- видатки на спорт передбачено у розмірі 7,6 млрд гривень;
- видатки на наукову та науково-технічну діяльність передбачено у розмірі 13,6 млрд гривень;
- видатки на цифрову трансформацію пріоритетних галузей та сфер суспільного життя, розвитку українських оборонних технологій становлять 2,5 млрд гривень;
- видатки на підтримку бізнесу становлять 31,8 млрд гривень;
- потреба у зовнішній підтримці на забезпечення видатків, не пов’язаних зі сферою безпеки і оборони, становить близько 37,3 млрд дол. США.
Джерело: офіційний сайт Мінфіну
