Звіт про виконання договору про закупівлю: коли та як оприлюднювати у 2024 році
Мета змін– гармонізувати українське закупівельне законодавство з європейськими директивами, а також перенести в регулярне законодавство ті ініціативи, які були запроваджені на час війни і підтвердили свою ефективність.
Зокрема, мають з’явитися нові інструменти закупівель:
- динамічні системи закупівель (DPS);
- торги з обмеженою участю (restricted tender);
- зарезервовані контракти (reserved contracts) для соціально відповідального бізнесу, що готовий працевлаштовувати ветеранів;
- архітектурні конкурси.
Також будуть розширені можливості застосовувати інструменти нецінової оцінки пропозиції.
Крім того, Надія Бігун заявила, що закупівельники на державних тендерах мають обовʼязково аналізувати пропозиції українських постачальників та створювати передумови залучення постачальників української продукції на тендер.
«Сьогодні ми маємо докладати надзусиль, аби перемога стала ближчою. Щодня. Потреби безпеки і оборони фінансуються за рахунок податків і зборів, що ми збираємо всередині України. Тому взаємозв’язок дуже простий: що більше податків, то більше дронів, снарядів та систем ППО. Збільшити обсяги надходження податків до бюджету ми, як закупівельники, можемо лише за рахунок збільшення споживання продукції, виготовленої в Україні. Сьогодні це не просто патріотична позиція, а питання нашого виживання як незалежної країни», - відзначила Надія Бігун.
Також заступник Міністра зауважила, що закупівельники на державних тендерах мають враховувати, що нині український виробник має нерівні умови з іноземцями.
«У наших виробників є повітряні тривоги, мобілізація працівників, брак фінансових ресурсів через високу вартість грошей, а інколи навіть обстріли та втрата майна. Проте саме ці виробники тримають нашу економіку на своїх плечах і наближають нашу перемогу. Тож ми, як закупівельники, маємо їм допомогти», – підкреслила Надія Бігун.
Джерело: офіційний сайт Мінекономіки
