Очільник Нацагентства зазначив, що формування та ведення Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, є однією із головних функцій АРМА, яка окремо визначена у Спеціальному законі про Національне агентство поряд із розшуком та управлінням активами. При цьому, за його словами, ідея Реєстру є досить масштабною та виходить далеко за рамки бази даних про арештовані активи, які передано в управління АРМА.
«Реєстр арештованих активів є складною інформаційною системою, яка повинна бути інтегрованою з іншими реєстрами та базами даних, зокрема з реєстром судових рішень, реєстром виконавчих проваджень та інформаційною системою Офісу Генерального прокурора. Інакше кажучи, в Реєстрі послідовно та з різних джерел відображається інформація від факту накладення арешту на актив до заходів та результатів управління ним. Відтак Реєстр покликаний насамперед систематизувати, синхронізувати і тим самим зробити більш ефективною роботу всіх відомств, так чи інакше долучених до прийняття рішень щодо арештованих активів», – наголосив керівник АРМА.
Дмитро Жоравович розповів, що в Реєстрі арештованих активів наразі наявна інформація фактично щодо всіх видів і типів активів:
- нерухомість;
- земельні ділянки;
- рухоме майно;
- транспорт;
- частки у статутному капіталі;
- акції та паї;
- майнові права інтелектуальної власності;
- грошові активи та банківські метали;
- майнові права і складені активи, зокрема майнові комплекси.
Загалом, станом на сьогодні відповідальним структурним підрозділом АРМА до Реєстру внесено понад 51 тисячу записів про арештовані активи.
За словами Дмитра Жоравовича, з метою забезпечення повноцінної роботи Реєстру та посилення його функціональних спроможностей АРМА здійснило низку технічних та організаційних заходів, які станом на сьогодні дозволяють запустити Реєстр у промислову експлуатацію, зокрема:
- за допомогою системи Прозорро було закуплено серверне та мережеве обладнання з його розміщенням в ізольованому модулі основного дата-центру;
- розроблено, протестовано та оновлено програмне забезпечення;
- забезпечено послуги з оренди обчислювальних потужностей хмарного сервісу (другого дата-центру);
- створено систему комплексного захисту інформації тощо.
Також очільник АРМА наголосив, що дефіцит фінансового забезпечення став чи не найбільш вагомою причиною тривалості процесу створення Реєстру, навівши як приклад скорочення видатків на закупівлі у 2020 році на понад 47 млн грн.
«В таких умовах запустити Реєстр у промислову експлуатацію вдалось завдяки впровадженню більш ефективних рішень з точки зору економії коштів, як, наприклад, у ситуації з другим дата-центром, а також за рахунок економії коштів внаслідок проведення закупівель на Прозорро», – зазначив посадовець.
Коментуючи обмеження публічного доступу до Реєстру на період воєнного стану, Дмитро Жоравович підкреслив, що це не впливає на його функціонування, а правоохоронні органи мають відповідний доступ до інформації в Реєстрі. Очільник Нацагентства зауважив, що АРМА підтримує законопроект про відкриття Реєстру для громадськості, а також повідомив про офіційне звернення до Уряду щодо можливості поновлення доступу.
Джерело: офіційний сайт КМУ