Аналітики БЕБ з’ясували, що службові особи одного з товариств протягом 2021-2022 років купували товарно-матеріальні цінності у низки підприємств без відображення цих операцій з реалізації у податковій звітності.
Детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України розпочали досудове розслідування кримінального провадження щодо підприємства, яке підозрюється в умисному заволодінні коштами Державного бюджету України в особливо великих розмірах - 35,4 млн грн. Йдеться про відшкодування ПДВ, яке здійснювалося органами ДПС без належних заходів з перевірки заявлених сум за різними операціями цього підприємства.
Справу розпочату на підставі матеріалів аналітичного продукту, підготовленого аналітиками БЕБ.
Встановлено, що реєстраційні та бухгалтерські документи, реквізити розрахункових рахунків та печатки згаданого підприємства використовувалися для незаконного відшкодування ПДВ. Тобто, це товариство було інструментом для реалізації злочинної схеми розкрадання бюджетних коштів, яку наразі припинили співробітники БЕБ.
Аналітики БЕБ з’ясували, що службові особи одного з товариств протягом 2021-2022 років купували товарно-матеріальні цінності у низки підприємств без відображення цих операцій з реалізації у податковій звітності. Таким чином штучно створили нібито наявні залишки товарно-матеріальних цінностей у складських приміщеннях та привласнили на свої розрахункові рахунки у вигляді бюджетного відшкодування суму ПДВ в особливо великих розмірах.
Досудове розслідування кримінального провадження за ознаками правопорушення ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) КК України, здійснюють детективи Головного підрозділу детективів БЕБ за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.
Джерело: офіційний сайт БЕБ
Дізнайтеся, як визначити пов’язаних осіб у публічних закупівлях під час тендеру. Розгляньте ознаки пов’язаності, приклади з практики, судові рішення та алгоритм дій замовника у разі виявлення пов’язаних осіб.
Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
