Фахівці БЕБ виявили ймовірні порушення під час здійснення закупівель у державній сфері на суму майже 500 млн грн, за якими відкрито кримінальні провадження та ідентифікували ризикові закупівлі за кошти державного бюджету, процедура щодо яких ще не була завершена, на загальну суму 550 млн грн.
Чи застосовувати п. 19 Особливостей для зміни істотних умов Загалом, з початку року БЕБ встановлено 171 процедуру публічних закупівель, в яких виявлено ризики завищення цін, необґрунтованого та нецільового використання бюджетних коштів на загальну суму понад 1 млрд грн.
На основі аналітичного продукту, детективи БЕБ внесли відомості до ЄРДР щодо 32 фактів ймовірного привласнення, розтрати або заволодіння державними коштами. У межах досудових розслідувань проведено низку слідчих дій, в т.ч. тимчасові доступи до документів, обшуки та призначено 16 судових експертиз задля встановлення винних та притягнення посадових осіб розпорядників бюджетних коштів та службових осіб підприємств - переможців тендерних процедур до кримінальної відповідальності.
За результатами інформаційно-аналітичної роботи співробітники БЕБ підготували та направили 64 рекомендаційних листи до державних установ. Від розпорядників бюджетних коштів отримано відповіді про розірвання раніше укладених договорів та припинення видаткових операцій.
Завдяки діям БЕБ щодо упередження ризикових закупівель, було недопущено понад 200 млн грн. втрат бюджету.
БЕБ наголошує на необхідності дотримання чинного законодавства у сфері здійснення державних закупівель. Особливу увагу розпорядникам бюджетних коштів необхідно приділяти:
- визначенню очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до наказу Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі»;
- проведенню ретельної перевірки достовірності поданих для участі документів при визначенні переможця тендерної процедури закупівлі та встановлення участі в аналогічних закупівлях;
- недопущенню необґрунтованого внесення змін до договорів про закупівлю/постачання товарів, послуг, робіт шляхом укладання додаткових угод.
Нагадаємо, БЕБ виступило з ініціативою заборони участі у публічних закупівлях товарів, робіт і послуг компаній, власниками яких є резиденти з російської федерації та республіки білорусь, а закупівлі, які вже проведені – анулювати.
Джерело: офіційний сайт БЕБ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
