Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку схвалила рішення щодо розкриття регульованої інформації емітентами цінних паперів під час дії воєнного стану в Україні, документ також визначає строки розкриття особливої інформації та прийнятий у зв’язку з набранням чинності новим законодавством.
На період війни регулятор звільнив емітентів від обов’язку розкривати регульовану інформацію відповідно до законодавства та нормативно-правових актів Комісії.
Після завершення воєнного стану зазначені професійні учасники повинні будуть подати регульовану інформацію в такі строки:
- річна регулярна інформація за 2021 звітний рік – протягом 90 днів після завершення дії воєнного стану;
- проміжна регулярна інформація за відповідний квартал 2022 року – разом з річною регулярною інформацією за 2021 рік.
Строки розкриття особливої інформації уточнюються через набрання чинності Законом, який визначає умови діяльності фінансового сектору у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, а саме:
- особлива інформація про факти, що виникли протягом дії воєнного стану до набрання чинності Закону, розкривається протягом 60 календарних днів з дня набрання ним чинності;
- особлива інформація про факти, що виникли після набрання чинності Закону до набрання чинності рішення Комісії №1159, розкривається протягом 60 календарних днів з дня набрання чинності Закону;
- особлива інформація про факти, що виникли після набрання чинності рішення Комісії №1159, розкривається в строки, формі та порядку відповідно до вимог рішення №2826.
Рішення Комісії №1159 набирає чинності з дня його опублікування на офіційному вебсайті Комісії.
Водночас НКЦПФР визнала своє попереднє рішення №161 від 13.03.2022 щодо розкриття інформації таким, що втратило чинність.
Джерело: офіційний сайт НКЦПФР
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
