Отримайте акційну пропопозицію ✔️0 800 21 12 20✔️
Законотворці хочуть встановити кримінальну відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту в умовах воєнного стану. Зокрема, передбачити кримінальну відповідальність для службових осіб підприємства, установи, організації або громадянина — суб’єкта підприємницької діяльності (далі — службові особи) в умовах воєнного стану, якщо через їх недбалість постраждали або загинули люди.
Законопроєктом від 11.07.2022 № 7546 пропонують доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 2702 «Порушення законодавства у сфері цивільного захисту, вчинене в умовах воєнного стану». Вона встановить кримінальну відповідальність за те, що службова особа порушила вимоги законодавства у сфері цивільного захисту в умовах воєнного стану.
Якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю людей, службову особу:
- або оштрафують на суму від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів громадян;
- або залучать до виправних робіт на строк до двох років;
- або обмежать її волю на строк до трьох років;
- або позбавлять волі на строк до трьох років;
Якщо службова особа вчинить це саме порушення повторно або воно призведе до загибелі людей, її позбавлять волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи провадити певну діяльністю на строк до п’яти років.
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
