Міноборони пояснило, як працює система оборонних закупівель: хто формує потребу армії, хто встановлює правила й контролює процес, а хто укладає контракти з постачальниками. Деталі — у новині
Оприлюднення інформації про оборонні закупівлі: шпаргалка
Що таке оборонні закупівлі
Оборонні закупівлі — це придбання державним замовником товарів, робіт і послуг для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Йдеться про все, що потрібне армії для виконання бойових завдань: зброю, боєприпаси, безпілотні авіаційні комплекси (БпАК), наземні роботизовані комплекси (НРК), транспорт, паливо, продовольство, речове майно.
Правову основу системи становить Закон України «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 № 808-IX (далі — Закон № 808-IX). Закон № 808-IX також гармонізує українське законодавство з положеннями Директиви 2009/81/ЄС відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
На яких принципах працює система
Оборонні закупівлі здійснюються за такими принципами:
- своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України;
- послідовність і систематичність у прийнятті та виконанні рішень щодо розроблення й закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення;
- відкритість та прозорість — крім відомостей, що становлять державну таємницю; запобігання корупції, зловживанням та дискримінації;
- цілісність, узгодженість і системність планування та фінансування оборонних закупівель з урахуванням пріоритетів державних програм у сфері національної безпеки і оборони.
Ці принципи визначають логіку всієї системи: держава закуповує те, що потрібне армії, у спосіб, який можна перевірити, без корупції та диверсифікацією забезпечення
Хто і як організовує оборонні закупівлі
Система оборонних закупівель побудована за чітким розподілом ролей між трьома учасниками.
Генеральний штаб ЗСУ формує і подає потребу: визначає, які саме засоби, у якій кількості і в які терміни необхідні Силам оборони. Саме заявка Генштабу є відправною точкою закупівельного процесу.
Міноборони виступає головним органом у сфері планування і здійснення оборонних закупівель — встановлює вимоги, визначає пріоритети, здійснює контроль і погодження. Міністерство відмовилося від функції безпосередніх закупівель, залишивши за собою лише встановлення правил і нагляд.
Агенція оборонних закупівель ДОТ (ДП Міноборони, далі — АОЗ, агенція) — безпосередньо укладає контракти з постачальниками, фінансує поставки і контролює їх виконання.
Залежно від номенклатури Агенція застосовує наступні процедури закупівель:
- відкритий тендер (Prozorro);
- прямий контракт за специфікацією;
- закриті торги на конкурентній основі;
- DOT-Chain Defence.
В процесі закупівель також бере участь Командування Сил логістики (КСЛ) яке відповідає за моніторинг виконання укладених контрактів, своєчасне постачання товарів та послуг, а також облік, розподіл і управління запасами для забезпечення потреб ЗСУ.
Цифрові інструменти
Міноборони запровадило цифрові платформи, які скоротили час між потребою бригади і фактичною поставкою з місяців до днів:
- DOT-Chain Defence;
- Brave1 Market;
- DOT-Chain Food.
Прозорість і безпека оборонних закупівель
Проведення закупівель під час воєнного стану — це пошук балансу між збереженням життів та підзвітністю за бюджетні кошти. Нормативні обмеження в системі Prozorro існують виключно для захисту чутливих координат і місць розташування замовників чи постачальників від ворожої розвідки. Водночас інформація про витрачені суми, ціни за одиницю товару та умови контрактів залишається публічною відповідно до законодавства.
Діють 3 механізми захисту:
- Приховування точної адреси: постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178 дозволяє замовнику замість конкретної адреси зазначати лише назву адміністративно-територіальної одиниці — область, район або місто. Це поширюється на оголошення про тендер, договір і звіт про виконання.
- Відкладене оприлюднення: за окремими категоріями закупівель інформація про укладені договори публікується в Prozorro через 90 днів після припинення або скасування воєнного стану.
- Закриття вже розміщеної інформації: замовник може звернутися до комісії Мінекономіки з вимогою закрити доступ до вже опублікованих даних, якщо вони становлять загрозу національній або громадській безпеці.
Кожне з цих обмежень має чітку нормативну підставу.
Джерело: офіційний сайт КМУ
