Мінекономіки оприлюднило огляд практики застосування кваліфікаційних критеріїв, щоб допомогти замовникам правильно встановлювати їх з урахуванням позицій органів оскарження, контролю та суду

Мінекономіки, з метою узагальнення практики щодо застосування замовниками в розумінні Закону кваліфікаційних критеріїв, а також надання рекомендацій з урахуванням виявлених проблемних питань, підготувало Огляд закупівельної практики щодо застосування кваліфікаційних критеріїв (далі — Огляд).
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Огляд охоплює:
- приклади закупівель товарів, послуг та робіт, що містять практику застосування замовниками кваліфікаційних критеріїв до учасників;
- практику застосування законодавства у сфері публічних закупівель під час оскарження та здійснення контролю щодо кваліфікаційних критеріїв до учасників органами оскарження, контролю та судом з посиланням на рішення вказаних органів.
Ознайомитись з Оглядом можна на офіційному вебсайті Мінекономіки за посиланням. Мінекономіки рекомендує замовникам враховувати наведену інформацію під час проведення процедур закупівель.
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті