ДАСУ за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Документ» виявила порушень на 71 млн грн, з яких понад 18 млн грн — це збитки через необґрунтовані виплати та надбавки керівництву й окремим посадовцям

Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Зокрема, колишня заступниця директора одного з департаментів суміщала свою посаду у Києві з одночасним керівництвом двома філіями — в Польщі та Німеччині. За що вона отримувала повні виплати за весь робочий час, хоча фізично не могла виконувати обов’язки в різних країнах у такому обсязі.
І навіть після звільнення з основної посади в Україні, вона продовжувала отримувати дві повні зарплати від закордонних філій без визначення основного місця роботи. До того ж, польська філія взагалі не фіксувала робочий час керівниці. Відтак сукупно вона заробила 9,5 млн грн, чим завдала державі збитків на таку суму.
Ще майже 9 млн грн витратили на:
- безпідставні премії та нагороди екскерівництву;
- виплати за невідпрацьований час;
- завищені надбавки колишнім працівникам у закордонних філіях.
Окрім того, аудитори встановили, що ДП «Документ» без проведення належних процедур уклало договори про закупівлі на понад 52 млн грн. Через це на керівника ДП «Документ» склали 10 протоколів про адміністративне правопорушення та спрямували їх до суду. За подібне правопорушення передбачена сплата штрафу від 330 тис. грн до 1,7 млн грн.
Матеріали ревізії передали до правоохоронних органів. Підприємство отримало вимогу ДАСУ щодо усунення порушень і відшкодування збитків.
Джерело: офіційний сайт ДАСУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті