КМУ постановою від 05.02.2026 № 137 затвердив Порядок розрахунку Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, очікуваної вартості предмета закупівлі послуг з управління активом/активами (далі — постанова № 137; Порядок)

Уряд ухвалив 5 постанов, які забезпечують практичну реалізацію положень Закону про реформу АРМА. Ці документи встановлюють механізми виконання нових норм законодавства та спрямовані на наближення діяльності Агентства з розшуку та менеджменту активів до європейських стандартів прозорості, підзвітності й ефективності.
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Постанови передбачають:
- впровадження конкурентних і прозорих процедур відбору управителів для «простих» і «складних» активів;
- удосконалення системи контролю за ефективністю управління арештованими активами;
- дотримання європейських стандартів у сфері публічних закупівель і управління активами;
- підвищення відкритості процесів ухвалення рішень.
Порядок, затверджений постановою № 137 визначає механізм розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі послуг з управління активом (активами) з метою визначення та обґрунтування очікуваної (прогнозної) вартості послуг з управління активом (активами) для формування бюджетних запитів, планування закупівель та визначення початкової (максимальної) вартості предмета закупівлі (у тому числі за лотом) у процедурах закупівель, що проводяться відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII у випадках, передбачених ч. 1 ст. 215 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» від 10.11.2015 № 772-VIII.
Джерело: офіційний сайт АРМА
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті