Рада Аудиторської палати України нагадала: брати участь у тендерах на обов’язковий аудит фінзвітності підприємств суспільного інтересу можуть лише суб’єкти, внесені до відповідного розділу Реєстру. Порушення тягне за собою дисциплінарну відповідальність

Рада Аудиторської палати України (далі — АПУ), керуючись Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 № 2258-VIII (далі — Закон № 2258-VIII), повідомила про дисциплінарні провадження стосовно аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які брали участь у публічних закупівлях послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, зокрема підприємств, що становлять суспільний інтерес, без належного обсягу прав і компетенції.
Увага: відповідно до Закону № 2258-VIII, послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, можуть надавати лише ті суб’єкти аудиторської діяльності, які внесені до відповідного розділу Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності.
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Для участі у тендері суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язаний гарантувати достовірність інформації, що подається. Аудитори та суб’єкти аудиторської діяльності повинні забезпечувати етичну поведінку, дотримуватися принципів незалежності, об’єктивності, професійної компетентності та конфіденційності.
АПУ застерігає, що подання недостовірних документів на етапі конкурсу або закупівлі є порушенням вимог Закону № 2258-VIII, міжнародних стандартів аудиту та Міжнародного кодексу етики. Такі дії можуть стати підставою для дисциплінарних стягнень, передбачених ст. 42 Закону № 2258-VIII.
Джерело: офіційний сайт АПУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті