АМКУ роз’яснює, чому державна допомога потребує контролю та як його висновки допомагають надавачам і отримувачам уникати порушень конкуренції

Уповноваженим органом, що здійснює моніторинг державної допомоги та контроль допустимості такої допомоги для конкуренції є АМКУ (Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» від 01.07.2014 № 1555-VII).
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Тобто АМКУ перевіряє, чи буде допомога, надана державою суб’єктам господарювання, спотворювати економічну конкуренцію у відповідних сферах.
Експерти проєкту «Узгодження правил і практик конкуренції та державної допомоги із законодавством ЄС (COMPASA)» підготували інфографіку, яка допоможе як суб’єктам господарювання, так і надавачам державної допомоги краще зрозуміти, для чого потрібні роз’яснення АМКУ, їх характер та які повноваження має АМКУ у цій сфері.




Джерело: офіційний сайт АМКУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті