Нововведеннями, які скоригували і розширили норми закупівельного законодавства, законодавець планував вирішити проблеми, що накопичувалися протягом попередніх років та ускладнювали процес закупівель. І ніде правди діти, окремі нові норми справді полегшили роботу закупівельників, окремі довелося впроваджувати через спротив, окремі ж не запрацювали до цього часу. Проаналізуймо їх докладніше.
Спрощені закупівлі
Поява спрощених закупівель — одне з набільш революційних нововведень. Звичні замовникам допорогові закупівлі майже залишилися в минулому. Закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких перевищує 50 тис. грн, перейшли на електронні рейки.
Алгоритм спрощеної закупівлі в ЕСЗ закупівельники зрозуміли швидко — він справді виявився простішим за алгоритм тендеру. Утім через окремі деталі, які не захотів уточнити законодавець передусім у статті 14 нової редакції Закону, запитання у замовників продовжують виникати.
Уповноважена особа
Тендерним комітетам дозволили працювати до 1 січня 2022 року. Тож спочатку жевріла надія, що хоча б в організації закупівельного процесу кардинальних змін не буде.
Та все виявилося не таким простим. Оскільки законодавець передбачив можливість проводити спрощені закупівлі лише для уповноважених осіб, більшості замовників довелося вводити у себе цей інститут.
Якщо з призначенням уповноважених осіб керівники замовників впоралися на відмінно, то ось із доплатою за додатково виконану роботу такими працівниками й до цього часу бувають проблеми.
Як призначити уповноважену особу: три варіанти
Професіоналізація сфери
Зміни в підходах до організації закупівельної діяльності спрямовані на професіоналізацію сфери закупівель. Такий меседж озвучив уповноважений орган з питань закупівель.
Тож до 1 січня 2022 року уповноважена особа зможе виконувати свої функції лише тоді, коли підтвердить свій рівень володіння базовими знаннями у сфері публічних закупівель.
А над технічною можливістю для тестування уповноважених осіб, як і над порядком його організації, наразі ще ведуть роботу уповноважений орган та ДП «Прозорро».
Відповідальність
Із 19 квітня істотно змінилися розміри штрафів за правопорушення в сфері публічних закупівель. Законодавець ввів диференційовану відповідальність для службових, посадових, уповноважених осіб замовника. І їхні дії стали більш зваженими.
Запрацювали нові штрафи й для керівників замовників, якщо ті не виконують вимоги закону. Тож щонайменше з виконанням рішення органу оскарження проблем поменшало.
Оскарження
Чимало законодавчих змін торкнулося й процесу оскарження. Зокрема, нині:
- учасники оплачують скарги через ЕСЗ і їх розмір залежить напряму від вартості закупівлі;
- учасники можуть подавати скаргу як щодо всієї закупівлі, так і щодо окремого лота;
- учасники не можуть відкликати поданої скарги;
Колегія АМКУ може запитувати в електронному вигляді інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівлі, а замовники та учасники зобов’язані надати цю інформацію на запит Колегії.
✅ Для вас цілу добу будуть відкриті статті, відеороз'яснення, зразки документів
Критерії оцінки
Замовники наразі можуть застосовувати альтернативні критерії оцінки, зокрема, вартість життєвого циклу. На допомогу цьому уповноважений орган затвердив Примірну методику визначення вартості життєвого циклу — наказом від 28.09.2020 № 1894. Оцінку вартості життєвого циклу він радить використовувати і під час процедур закупівлі, і під час аналізу ринку — коли замовник готується до тендеру і зможе порівняти альтернативні предмети закупівлі з огляду на власні майбутні витрати.
Та, мабуть, опанувати цей новий критерій оцінки непросто — більшість замовників поки що оцінюють пропозиції лише за ціною.
Аномально низька ціна
Замовники отримали можливість протидіяти ціновому демпінгу за допомогою механізму «аномально низька ціна». Її автоматично визначає ЕСЗ, якщо тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини подали не менше двох учасників.
Учасник має можливість обґрунтувати, чому занизив ціну тендерної пропозиції. Для замовника ж у цій ситуації важливо правильно прописати вимоги до такого обґрунтування. Тільки такі вимоги допоможуть спокійно відхилити тендерну пропозицію з аномально низькою ціною, коли це справді потрібно.
Тендерна пропозиція з аномально низькою ціною: коли та як відхиляти
Виправлення невідповідностей
Замовник тепер зобов’язаний надавати учасникам можливість виправити у своїх тендерних пропозиціях незначні недоліки, які він виявив після розкриття пропозицій. Учасник має на це 24 години.
Однак таке право учасника поширюється не на всі невідповідності в тендерній пропозиції, а лише ті, що стосуються кваліфікаційних вимог та права підпису. Тож і учаснику, і замовнику слід бути уважними, коли використовують цей інструмент.
Переговорна процедура закупівлі
Законодавець розширив перелік підстав, за яких замовник, як виняток, може провести неконкурентний відбір постачальника товарів, виконавця робіт, надавача послуг.
Оскільки додалося й умов для того, аби замовник міг застосувати переговорну процедуру закупівлі законно, помилки в діях замовників почастішали.
Порозумітися допомагають насамперед висновки Колегії АМКУ у рішеннях щодо поданих скарг та роз’яснення уповноваженого органу. І замовник має враховувати обидві позиції, адже буває, що в окремих питаннях вони дещо різняться.
Відкриті торги
Алгоритм цієї основної процедури закупівель не змінився. Однак законодавці додали чимало нових положень, які вплинули на тендерний процес.
Замовники опановували, зокрема, як:
- скласти технічну специфікацію;
- перевірити учасників за новим кваліфікаційним критерієм —фінансовою спроможністю;
- відпрацювати вимоги за статтею 17 і не порушити закону;
- відхилити належно тендерну пропозицію учасника.
Це лише мала частка змін, з якими довелося зіштовхнутися протягом останнього року закупівельникам. Щось здолали легко, а щось до цього часу потребує роз’яснень уповноваженого органу та органу оскарження. Починає формуватися й судова практика щодо спорів за нормами вже нової редакції Закону про публічні закупівлі. Тож розслаблятися закупівельникам не час. Попереду багато нових викликів і цікавих рішень.
