На що зважати замовнику, який отримав тендерну пропозицію з АНЦ
Що таке аномально низька ціна
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі аномально низька ціна тендерної пропозиції — це ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції за результатами аукціону, яка:
- Є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або
- Є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону.
Отже, виходячи з самого визначення аномальна ціна тендерної пропозиції, можна дійти висновку про можливість її застосування лише в конкурентних процедурах закупівлі, тобто при проведенні спрощеної закупівлі даний критерій не використовується.
Як встановити вимоги до змісту обґрунтування АНЦ в тендерній документації
Як розрахувати аномально низьку ціну
Щоб було зрозуміліше, що таке АНЦ (аномально низька ціна) та як відбувається її розрахунок, наведемо приклад.
Приклад розрахунку аномально низької ціни
На відкриті торги при очікуваній вартості закупівлі 1 200 000, 00 грн, було подано три тендерні пропозиції з такою ціною:
- учасник 1 — 1 000 000, 00 грн;
- учасник 2 — 1 100 000, 00 грн;
- учасник 3 — 1 200 000, 00 грн.
В ході електронного аукціону знижено ціну тендерної пропозиції до:
- учасником 1 — 700 000, 00 грн;
- учасником 2 — 650 000, 00 грн;
- учасником 3 — 600 000, 00 грн.
Саме ціна учасника 3 є найбільш економічно вигідною. Однак, вона є меншою більш ніж на 40% від середньоарифметичного значення ціни інших учасників, яке становить 1 050 000, 00 грн. Тобто ціна в 600 000, 00 грн становить 57% від такого значення, тому відповідно до закону є аномально низькою ціною.
При цьому зовсім неважливо, чи знижували свої ціни інші учасники закупівлі, оскільки порівняння здійснюється між «остаточною» пропозицією потенційного переможця та «первинними» ціновими пропозиціями інших учасників.
Водночас, вищенаведеною нормою закону встановлено, що аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично, за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота). Таким чином замовник звільнений від обов’язку проводити арифметичні розрахунки та вирішувати питання «аномальності» ціни тієї чи іншої тендерної пропозиції.
Але прийняття всіх подальших рішень після встановлення наявності аномально низької ціни тендерної пропозиції учасника покладається на замовника, якого вже найближчим часом буде представляти одноосібно уповноважена особа, з покладенням всього обсягу відповідальності за прийняті рішення.
Аномально низька ціна: обґрунтування
Законодавством встановлено обов’язковість обґрунтування з боку учасника запропонованої ним аномально низької ціни, як додатковий засіб відсікти на ринку публічних закупівель недобросовісних гравців, які приймаючи участь в тендері, переслідують інші мотиви, аніж бажання отримати замовлення на поставку товарів, надання послуг або виконання робіт.
Водночас, аномально низька ціна (в розумінні законодавства про публічні закупівлі) може свідчити про цілком щире бажання учасника перемогти в тендері та отримати відповідне замовлення, просунути на ринку власний товар чи послугу, без заподіяння шкоди якісним характеристикам предмету закупівлі, що власне і є однією з головних цілей системи публічних закупівель.
Саме для розділення вищевказаних категорій учасників законодавцем запроваджено поняття аномально низької ціни, обов’язок щодо її обґрунтування учасниками, а також заходи впливу в разі невиконання покладених обов’язків.
Відхилення тендерної пропозиції з аномально низькою ціною
Відповідно до абзацу 2 ч. 14 ст. 29 Закону № 922 замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості, та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію у разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного абзацом першим цієї частини.
Крім того, відповідно до абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію, якщо учасник процедури закупівлі не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом визначеного строку.
Строк для надання обґрунтування аномальної ціни встановлений абз. 1 ч. 14 ст. 29 Закону № 922 та становить один робочий день з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції (електронного аукціону).
Виходячи з викладеного, бачимо, що в разі ненадання учасником обґрунтування аномально низької ціни, або надання її з порушенням встановленого строку, замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію такого учасника, а в разі надання обґрунтування, хоча й у встановлений термін, але такого, яке буде визнане замовником неналежним, відхилення тендерної пропозиції такого учасника є правом замовника.
В разі відхилення тендерної пропозиції через ненадання або несвоєчасного надання обґрунтування аномально низької ціни, замовник повністю захищений законодавством, адже він лише виконує свій обов’язок згідно з законодавством, тому питань та претензій до нього бути не може.
Зовсім іншу ситуацію маємо, коли замовникові необхідно визначитися з можливістю реалізації свого права на відхилення тендерної пропозиції, коли учасник вчасно надав обґрунтування, з належністю якого замовник має визначитися. Ситуацію ускладнює ще й те, що запропонована таким учасником ціна в першу чергу є низькою (а вже потім — аномальною). Тобто зовні така ціна відповідає одному з головних принципів закупівель, а саме максимальній економії та ефективності.
Тому в разі безпідставного відхилення такої тендерної пропозиції, визначення переможцем та укладення договору про закупівлю з наступним учасником з вищою ціною, отримуємо чітко обраховану різницю між двома цінами (відхиленою та прийнятою), яку контролюючі та правоохоронні органи зможуть трактувати як суму матеріальної шкоди, заподіяної замовнику (у вигляді незекономлених коштів), поклавши відповідальність за таке заподіяння на посадових осіб замовника, в першу чергу на уповноважену особу.
Наявна на сьогодні практика розгляду Антимонопольним комітетом України, як органом оскарження, скарг, поданих з приводу відхилення/невідхилення тендерних пропозицій через неналежне обґрунтування аномально низької ціни, свідчить про необхідність чітко прописувати в тендерній документації вимог до порядку обґрунтування такої аномально низької ціни.
Відхилення тендерної пропозицій через неналежне обґрунтування АНЦ може бути визнане незаконним через відсутність в тендерній документації єдиного для всіх порядку, форми та документального підтвердження такого обґрунтування.
Законодавством про публічні закупівлі, а саме ч. 14 ст. 29 Закону № 922, дається лише приблизний та далеко не вичерпний перелік інформації, яку може містити обґрунтування аномально низької ціни, а саме:
- Досягнення економії завдяки застосованому технологічному процесу виробництва товарів, порядку надання послуг чи технології будівництва.
- Сприятливі умови, за яких учасник може поставити товари, надати послуги чи виконати роботи, зокрема спеціальна цінова пропозиція (знижка) учасника.
- Отримання учасником державної допомоги згідно із законодавством.
Отже, як бачимо зі змісту викладеної норми, обґрунтування аномально низької ціни не обов’язково має доводити можливість одержання прибутку учасником за майбутнім договором з аномально низькою ціною, а встановлення в тендерній документації вимоги щодо обґрунтування можливості одержання такого прибутку може бути оскаржене, як дискримінаційне. Власне, замовника й не має хвилювати питання прибутковості учасника як майбутнього контрагента за договором, проте обґрунтуванням має доводитися сама спроможність учасника виконати або поставити весь передбачений договором обсяг робіт, послуг або товарів, враховуючи запропоновану ним низьку ціну.
Крім того, слід окремо зважити, що законодавством встановлено аномально низьку ціну саме за результатами аукціону, тобто коли учасник суб’єктивно вже був ознайомлений з ціновими пропозиціями інших учасників, тому, визначаючи свою остаточну ціну, міг керуватися мотивами не тільки суто економічними, а й бажанням за будь-що одержати перемогу в аукціоні або не допустити одержання такої перемоги кимось з інших учасників.
Так, на відкриті торги, оголошені Управлінням освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (№ UA-2021-03-15-005628-c) на закупівлю кейтерингових послуг було подано тендерні пропозиції (первинні та за результатами аукціону) з наступними цінами:
№ | Учасник | Первинна пропозиція, грн. | Остаточна пропозиція, грн. |
1 | Товариство з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» | 7 029 922, 50 | 2 000 000, 00 |
2 | Комунальне підприємство «Шкільне» | 5 971 387, 50 | 2 991 600, 00 |
3 | Комунальне підприємство «Промінь в Святошинському районі м. Києва» | 6 800 000, 00 | 6 800 000, 00 |
Як бачимо, учасник ТОВ «Контракт Продрезерв 5» маючи первинну пропозицію з найвищою ціною, в ході електронного аукціону знизив її більше ніж в 3,5 рази, в результаті чого його цінова пропозиція була визнана найбільш економічно вигідної, але автоматично була визначена системою, як аномально низька з обов’язком учасника надати обґрунтування.
Учасник надав відповідне обґрунтування з зазначенням про готовність здійснювати заздалегідь збиткову діяльність за даним договором з метою ствердження на ринку даних послуг, при цьому додавши до обґрунтування звіт про фінансові результати з відомостями про розмір чистого доходу на рівні 119 900 000, 00 грн за І квартал 2021 року.
Вищевказане обґрунтування було визнано замовником належним, в результаті чого прийнято рішення про намір укладення з переможцем договору, що й було в подальшому зроблене.
Виходячи з викладеного, радимо уважно ставитися до питання перевірки аномально низької ціни тендерної пропозиції, з метою, в залежності від ситуації як своєчасного усунення недобросовісного учасника, так і запобігання ризику відхилення дійсно економічно вигідної та обґрунтованої пропозиції.