СИТУАЦІЯ
Яку ж саме ліцензію на право провадження діяльності зі зберігання природного газу повинен мати учасник процедури закупівлі — за регульованим чи нерегульованим тарифом? А може, вона взагалі не потрібна?
РІШЕННЯ
Правові засади функціонування ринку природного газу України урегульовує Закон України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329 (далі — Закон № 329). Він передбачає, що ринок природного газу в Україні функціонує на принципах вільної конкуренції. При цьому всі споживачі мають право вибирати та змінювати постачальника природного газу. Це визначено у пунктах 1 і 2 частини 1 статті 13 Закону № 329.
Постачальник природного газу — це суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.
При цьому Закон № 329 не містить визначення, яка саме має бути ліцензія на постачання природного газу: за нерегульованим чи регульованим тарифом.
Водночас у законодавстві передбачено такі поняття, як «побутовий споживач» і «споживач».
Так, споживач — це фізична особа, фізична особа — підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використовувати його для власних потреб (не для перепродажу) або як сировину.
Постачають природний газ споживачам на підставі договорів про постачання природного газу, які укладають згідно з Цивільним та Господарським кодексами України. Варто зазначити, що істотні умови договору постачання природного газу передбачені в частині 5 статті 12 Закону № 329.
Зауважте, що договір обов’язково має містити ці істотні умови.
Відповідно до договору постачання природного газу постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, що передбачені договором.
Постачальник природного газу повинен мати ліцензію на право провадження такого виду господарської діяльності. При цьому ліцензійні умови провадження господарської діяльності на ринку природного газу, пов’язаної з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, затверджує Регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; НКРЕКП) після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства (ч. 2 ст. 9 Закону № 329). На сьогодні нові ліцензійні умови НКРЕКП ще не затвердила.
Водночас за пунктом 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 329 діяльність з постачання та розподілу природного газу здійснюють на підставі чинних ліцензій, що були видані до дня введення в дію цього Закону, протягом трьох місяців після затвердження ліцензійних умов на провадження відповідного виду господарської діяльності згідно з положеннями цього Закону.
Перелік суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право провадження діяльності зі зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ; постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом; транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами; транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами; транспортування нафти магістральними трубопроводами; розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ станом на 19.01.2017, можна знайти за адресою www.nerc.gov.ua/?id=11995.
Тож нині газопостачальні та газорозподільні організації діють на підставі попередньо виданих чинних ліцензій.
Слід зазначити, що на сайті НКРЕКП розміщено перелік суб’єктів господарської діяльності, які мають чинні ліцензії на постачання природного газу.
