Топ-помилок Замовника які призводять до оскарження закупівлі

UA RU
Одна із неприємних ситуацій, які зустрічаються замовнику під час проведення закупівлі — це її оскарження. Щоб провести чесну та відкриту закупівлю та не допустити помилок, необхідно проаналізувати найбільш поширені помилки замовника та учасника, які призводять до оскарження закупівлі.

На всіх без виключення етапах часто виникають конфліктні ситуації учасника та замовника, як наслідок учасник не згоден з діями чи бездіяльністю замовника та оскаржує такі дії.

Законодавчо передбачено порядок вирішення таких спорів:

  • шляхом звернення учасника з питаннями чи вимогами;
  • шляхом оскарження рішення, дій або бездіяльності замовника до постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг у сфері публічних закупівель;
  • шляхом оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника та/або тендерної колегії АМКУ до суду.

Якщо перші два пункти передбачені системою Прозоро та регламентовані Законом, то механізм судовий має різноманітну практику. Такі спори стосуються оскарження рішення про визнання одного із учасників переможцем, позови про визнання торгів такими, що не відбулися, визнання незаконними дій замовника, позови, що стосуються внесення змін до договорів про закупівлі.

Отже, перейдемо до основних помилок замовника, які необхідно врахувати при закупівлі:

  1. Встановлення занадто деталізованих або необґрунтованих вимог до учасників. Встановлення вимог, що дискримінують або унеможливлюють конкурентоспроможність учасника.
  2. Порушення порядку проведення закупівлі, відмова від усунення порушень, які ви значенні рішенням органу оскарження;
  3. Відхилення замовником пропозицій, яка відповідала умовам безпідставно;
  4. Вимога додаткових копій документів від учасника є безпідставною і нераціональною, адже всі документи учасники надають за допомогою Прозоро та в електронному вигляді;
  5. Вимога про надання конкретного документу, який дублює вже надану інформацію учасником;
  6. Вимога про надання документального підтвердження інформацію, яка є відкритою та ту, що можна знайти у відкритих реєстрах;
  7. Необґрунтована вимога про визначення кількості працівників певної спеціальності, запитів про надання трудових книжок чи штатного розпису
  8. Необґрунтована вимога про надання відомостей кількості і матеріально-технічної бази, надання документів, що підтверджує право на таке майно;

  9. Необґрунтовані вимоги про надання договорів, які є договорів, які не вважаються аналогічними чи тотожними. Вимога про надання інформації про замовника, об’єм виконаних робіт чи поставки товарів, документи, що підтверджують виконання такого договору;
  10. Вимога про надання учасником відгуків про досвід співпраці з ними від замовника та від осіб, які пов’язані із закупівлею;
  11. Об’єднання різної за характеристиками продукції в однин лот, що позбавляє учасника конкурентоспроможності та порушує принципи здійснення закупівлі.
  12. Встановлення вимоги та характеристики товару, який характеризує лише одну торгову марку чи виробника, що позбавляє учасників надати товар, який є тотожним за своїми функціональними чи якісними характеристиками;

    Що нового в оскарженні публічних закупівель: 8 прикладів

  13. Не визначення замовником детального опису товару та його характеристики, що унеможливлює об’єктивне визначення предмету закупівлі для учасника;
  14. Зазначення вимог до товару із зазначенням рівнозначності без надання відповідних критеріїв за допомогою яких можна визначити цю еквівалентність товарів;
  15. Не визначення використання субпідрядника у випадках, які передбачені Законом або не визначення інформації, яку необхідно надати про субпідрядника у разі закупівлі робіт чи послуг;
  16. Визначення та встановлення учасником умов договору, які не відповідають нормам Закону.
  17. Відсутність у тендерній документації інформації про формальні помилки, які не впливають на зміст пропозиції, через які Замовник відхиляє пропозицію;
  18. Визначення порушень, як формальні помилки або відхилення пропозиції у разі наявності формальної помилки, яка передбачена Переліком про формальні помилки, який затверджений Наказом від 15.04.2020 № 710.

Законодавчо також передбачені випадки визнання договору закупівлі нікчемним, а саме:

  • Не дотримання замовником передбаченої вимоги щодо проведення процедури закупівлі чи спрощеної закупівлі;
  • Укладення договору під час оскарження процедури закупівлі;
  • Якщо умови договору відрізняються від пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
  • Порушення строків укладення договору передбачених Законом.

Не дотримання вимог Закону призводить до оскарження закупівлі в суді, що підтверджується висновками ВСУ від 18.02.2019 року по справі № 910/2197/18.

Замовнику необхідно відповідально вивчити етапи проведення закупівлі, просто та чітко формулювати вимогу до учасників із дотриманням норм Закону та правильно сформулювати потребу закупівлі. Необхідно уникати занадто деталізованих та надмірних вимог до учасників, адже це часто призводить до суперечностей з Законом.

оборонні закупівлі

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді