експерт, консультант з публічних закупівель, канд. екон. наук
Фінансова спроможність — це кваліфікаційний критерій, за допомогою якого замовник може оцінити фінансовий стан компанії як учасника закупівлі. Для цього слід розуміти, хто і як з учасників підтверджує свою фінансову спроможність. Правильно оцінити можливості учасника та звести до мінімуму ризики при укладенні договору допоможе роз’яснення експерта
Фінансова спроможність – це один із кваліфікаційних критеріїв, передбачених Законом про публічні закупівлі, а саме «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю». Цей критерій можна застосовувати практично до будь-яких закупівель, адже він передбачає підтвердження фінансових можливостей учасника, що ніколи не буде зайвим.
Зазначений критерій сам встановлює спосіб його підтвердження, зазначаючи, що фінансова спроможність підтверджується фінансовою звітністю.
Фінансова звітність — це звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства, яку вони зобов’язані складати на підставі даних бухгалтерського обліку.
Замовнику в тендерній документації слід визначити, якою саме фінансовою звітністю має бути підтверджено, за який період та якими учасниками.
Закон про публічні закупівлі передбачає, що у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності, замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Таким чином, замовник може встановити в тендерній документації вимогу підтвердити учасником його обсяг річного доходу (виручки) у розмірі очікуваної вартості або менше неї, або рівний їй, але ніяк не більше. Відповідність обсягу річного доходу (виручки) очікуваній вартості закупівлі перевіряється тільки за рік. Тобто, замовник не може встановити, що очікуваній вартості має відповідати обсяг річного доходу учасника за декілька років.
Наприклад, у закупівлі UA-2024-02-14-007706-a учасник оскаржував те, що замовник жодним чином не обґрунтував чому обсяг річного доходу (виручки) повинен становити не менше саме 95% очікуваної вартості закупівлі (а не 40, 80 чи 100%)
Скаржник аргументував, що згідно із Законом № 922 має лише два обмеження:
дохід має бути визначений за рік;
дохід не може бути більше очікуваної вартості предмета закупівлі.
Тобто Закон № 922 визначає, що фінансова спроможність підприємства підтверджується лише обсягом річного доходу (виручки).
Але Закон № 922 та Особливості № 1178 не містять вимоги про те, що вартість необоротних активів фінансової звітності Учасника повинна складати не менше 95% від суми очікуваної вартості закупівлі.
Замовник установив вимогу в ТД: «Фінансова звітність учасника має підтвердити обсяг річного доходу (виручки) (рядок звітності 200) учасника у розмірі не менше 100% від очікуваної вартості предмета закупівлі». Очікувана вартість закупівлі — 20 млн грн. Учасник надав у ТП форму фінансової звітності, де числовий показник у рядку 200 — 19 млн грн. Усно учасник пояснює, що цей показник — без ПДВ, і якщо додати 20%, то сума відповідатиме вимозі. Як бути?
Встановлення такої умови суттєво звужує коло потенційних учасників та є дискримінаційним щодо тих учасників, які не зможуть підтвердити цей кваліфікаційний критерій. Вартість необоротних активів фінансової звітності Учасника на певну конкретну дату, а саме за 2022 рік жодним чином не характеризує його фінансову спроможність.
Втім, АМКУ прийняло рішення, що відповідно до п. 3 ст. 16 Закону № 922 у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
За таких умов, замовник встановивши вимогу тендерної документації щодо обсягу річного доходу (виручки) не менше 95% очікуваної вартості закупівлі не порушив вимогу Закону в цій частині.
Крім того, тендерна документація передбачає можливість надання копії фінансової звітності за 2022 рік або за останній звітний період. Також, вона не містить окремих вимог щодо наявності необоротних активів саме не менше 95% очікуваної вартості закупівлі.
Враховуючи викладене, скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до тендерної документації в цій частині, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.
Фінансова спроможність ФОП
Фінансова звітність передбачена виключно для юридичних осіб, тому до фізичних осіб цей критерій не застосовується. Фізичні особи-підприємці також не мають фінансової звітності, адже вони складають і подають податкові декларації, в яких зазначають обсяг свого оподатковуваного доходу.
При цьому, Закон передбачає, що документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції..
Увага! Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником (ч. 11 ст. 26 Закону).
Втім, замовники в тендерній документації можуть встановлювати окремі вимоги для підтвердження відповідного кваліфікаційного критерію ФОП, наприклад, надавати копію податкової декларації за …. рік або за останній звітний період з відміткою органу статистики (або копію квитанції про підтвердження подачі декларації в електронному вигляді).
У цьому разі вимогу доведеться виконувати.
Вимоги до формування фінансової звітності визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (далі — Закон № 996), Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі – НПСБО № 1) та Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» (далі — НПСБО № 25), Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 № 419.
Види фінансової звітності для підтвердження фінансової спроможності
Фінансова звітність буває повна та скорочена, а також консолідована.
Повна фінансова звітність поняття умовне, згідно з яким учасник складає фінансову звітність відповідно до загальних вимог НПСБО № 1, якими для юридичних осіб визначено, що фінансова звітність складається з:
балансу (звіту про фінансовий стан) (далі — баланс),
звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі — звіт про фінансові результати),
звіту про рух грошових коштів,
звіту про власний капітал,
приміток до фінансової звітності.
Баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.
Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.
У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства. У випадках, передбачених нормативно-правовими актами, складається окремий баланс. З умовами складання окремого балансу можна ознайомитися у НПСБО № 1. Особливості складання окремого балансу спільної діяльності визначаються НПСБО або міжнародними стандартами фінансової звітності.
Звіт про фінансові результати — це звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід.
У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.
Звіт про рух грошових коштів — це звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Звіт про власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
У звіті про власний капітал розкривається інформація про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації звіту про власний капітал підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.
Примітки до фінансової звітності — це сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію і обґрунтованість статей фінансової звітності, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними НПСБО або міжнародними стандартами фінансової звітності.
У примітках до фінансової звітності розкриваються причини і наслідки, коли період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду.
Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.
Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.
Проміжну фінансову звітність складають підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за НПСБО.
Така звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.
Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.
У разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг.
Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю.
Платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам доходів і зборів у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Проміжна фінансова звітність подається не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.
Спрощеною фінансовою звітністю називають складання скороченої за показниками фінансової звітності. Така звітність складається з балансу та звіту про фінансові результати.
представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами.
Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
балансова вартість активів — до 350 тисяч євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 700 тисяч євро;
середня кількість працівників — до 10 осіб.
Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
балансова вартість активів — до 4 мільйонів євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 мільйонів євро;
середня кількість працівників — до 50 осіб.
Новоутворені підприємства під час визначення відповідності вищезазначеним критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності.
Також, скорочену звітність ведуть суб’єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат.
Форму скороченої звітності та порядок її заповнення визначає НПСБО № 25.
Підприємства, які відповідно до Закону № 996 належать до мікропідприємств та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат подають тільки річну фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.
Якщо підприємство за результатами діяльності протягом року втратило ознаки відповідності малого та мікропідприємництва, то звітність таким підприємством складається за звітний період, у якому це відбулось. Наступні періоди поточного року, підприємство складає фінансову звітність відповідно до ПСБО № 1.
Консолідована фінансова звітність — це фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці.
Підприємства, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Підприємства, що контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох із таких критеріїв:
балансова вартість активів — до 4 млн євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 млн євро;
середня кількість працівників — до 50 осіб.
Об’єднання підприємств, крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об’єднань підприємств відповідно до законодавства.
До консолідованої фінансової звітності юридичних осіб застосовуються норми НПСБО № 1.
Об'єднання підприємств, утворені на добровільних засадах, подають консолідовану фінансову звітність, якщо це передбачено установчими документами, щокварталу не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.
