експерт, консультантка з публічних закупівель, Київ
Орган вищого рівня прийняв рішення про реорганізацію замовників. А як же закупівлі? Хто доведе до ладу процедури, розпочаті реорганізованими замовниками? Як бути з уже укладеними договорами? Чи може правонаступник планувати закупівлі в старому річному плані закупівель чи все ж складати новий? Запитань — чимало. Шукаємо відповіді
За рішенням органу вищого рівня реорганізували п’ять замовників, їх правонаступником стала новостворена юридична особа. Як новому замовнику відображати в річному плані ті закупівлі, які він проводитиме як правонаступник?
Чи можна такі закупівлі вважати новим предметом закупівлі, а закупівлі, що вже проведені за цим самим предметом у поточному році і за якими вже укладені договори, не враховувати?
Чи відображати у річному плані закупівель правонаступника ті закупівлі, які вже провели реорганізовані юридичні особи?
Як бути з кодами предметів закупівель під час планування: визначати самостійно чи переносити з річного плану закупівель реорганізованих юридичних осіб?
РІШЕННЯ
Як урегулювані у публічних закупівлях питання правонаступництва? Чи перейдуть до новоствореної юридичної особи права та обов’язки реорганізованих юридичних осіб як замовників? Щоб відповісти на ці запитання, почнемо з визначення поняття «замовник».
Замовники — це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 922). Також до замовників належать юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо вони:
не ведуть таку діяльність на промисловій чи комерційній основі;
наділені однією з таких ознак:
вони є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у їхньому вищому органі управління;
у їхньому статутному капіталі державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50%.
А ось норм, які б під час закупівель регулювали дії замовника у разі його ліквідації чи реорганізації, Закон № 922не містить. Тому звернімося до цивільного законодавства.
Реорганізація замовника
Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України (ЦК). Процедурні питання реорганізації суб’єктів господарювання регламентує глава 7 «Загальні положення про юридичну особу» ЦК.
У результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації юридична особа припиняється. У такому разі майно, права та обов’язки переходять до правонаступників (ч. 1 ст.104 ЦК).
Перетворення юридичної особи — зміна її організаційно-правової форми (ч. 1 ст. 108 ЦК).
Якщо юридична особа реорганізована через перетворення, то до нової юридичної особи переходять:
усе майно;
усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.
Тобто процедуру реорганізації завершує створення нової юридичної особи, що стала правонаступником юридичної особи, яка припинила свою діяльність.
Предмет закупівлі товарів, робіт, послуг: як визначати
Закупівлі у правонаступника
Нова юридична особа — правонаступник замовника діятиме залежно від стадії публічної закупівлі, на якій відбулася реорганізація. Тобто припинення попередньої юридичної особи.
Так, нова юридична особа продовжує закупівлю як замовник та виконує зобов’язання за укладеними договорами як правонаступник.
У договірній роботі нюансів не виникне. Правонаступник вiдповiдатиме перед контрагентами за договорами попереднього замовника.
А от продовжити/завершити закупівлі у ProZorro правонаступник не зможе. В електронній системі закупівель наразі не можна це реалізувати технічно.
Можливі нюанси з розміщення документів та інформації за статтею 10 Закону № 922 у ProZorro правонаступником замовника. Адже система «підтягує» інформацію про старого замовника.
Отже, якщо реорганізація замовника з правонаступництвом відбулася на стадії проведення процедури закупівлі, то правонаступнику доведеться проводити нову закупівлю.
Закупівлі, які вже провели реорганізовані юридичні особи, у власному річному плані закупівель правонаступник не відображатиме. Адже річний план закупівель — це плановий документ. Це ж саме стосується й додатка до річного плану закупівель.
