Замовник збирається оголосити відкриті торги для закупівлі окремих видів товарів. Як ліпше це зробити — розділити предмет закупівлі на лоти чи об’єднати товари в одному предметі закупівлі? Коли можна встановити нецінові критерії оцінки тендерних пропозицій?
Усі замовники прагнуть вчасно провести торги та вигідно придбати необхідні товари, роботи, послуги. Утім зробити це їм вдається не завжди.
Іноді у невтішних результатах закупівлі винен сам замовник. Наприклад, коли порушив закон або припустився помилки в електронній системі закупівель. А буває й так, що учасники не поспішають брати участь у торгах, хоча замовник знає, що ринок конкурентний.
Ми проаналізували ризики невдалих закупівель і підготували три поради замовникам, які збираються оголосити торги.
Частина предмета закупівлі (лот) — визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. (п. 37 ч. 1 Закону № 922)
Отже, Закон № 922 дозволяє замовнику в межах єдиної процедури закупівлі виокремити окремі частини предмета закупівлі — лоти.
Розділяти предмет закупівлі на окремі частини — це право, а не обов’язок. Тому деякі замовники не використовують цю можливість. Вважають, що закупівля без поділу на лоти є привабливішою для потенційних учасників з точки зору вартості.
Це помилкова думка. Окремі лоти можуть зацікавити ширше коло потенційних учасників. Якщо замовник об’єднує всі необхідні йому товари в одному предметі закупівлі — він знижує конкуренцію під час процедури закупівлі. Ба більше, це може призвести до того, що умови договору про закупівлю не зможе виконати жоден із постачальників.
Іноді замовники під час закупівлі включають до технічного завдання товари, на які потрібна окрема ліцензія. Наприклад, ліцензія Державної служби України з лікарських засобів та наркотичних препаратів під час закупівлі ліків. Як наслідок, у такій закупівлі не можуть взяти участь постачальники, які не мають цієї ліцензії.
Закон не містить визначення терміна «дискримінаційні вимоги». Адже ознаки дискримінації суттєво залежать від конкретного предмета закупівлі та ринку.
Тож замовник має самостійно проаналізувати:
як та чи та вимога вплине на конкурентне середовище під час закупівлі конкретного предмета закупівлі;
наскільки вона обгрунтована;
які нормативно-правові акти регулюють його постачання (чи передбачене ліцензування або технічне регулювання);
скільки на ринку є можливих постачальників, надавачів послуг, виконавців.
Іноді важко розмежувати об’єктивно необхідні для замовника вимоги до учасників та вимоги, які можуть містити дискримінаційні ознаки.
Тож радимо перед оголошенням тендера і формуванням технічного завдання спочатку дослідити ринок. Адже часто товарів, які потрібно купити, немає у широкому вжитку або для їх продажу потрібні спеціальні дозвільні документи.
Порада друга. Перевіряйте інформацію, яку оприлюднюєте в електронній системі. Так уникнете порушень Закону № 922.
Звернімося знову до Закону № 922.
Замовник самостійно оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію. Зробити це потрібно не пізніше ніж за: • 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій — якщо вартість закупівлі не перевищує для товарів і послуг — 133 тис. євро, для робіт — 5 150 тис. євро; • 30 днів — у разі перевищення таких вартісних меж. (ч. 1 і 4 ст. 10 Закону № 922)
Утім, є замовники, які проводять торги без розміщення тендерної документації. Іноді через технічні проблеми, які завадили завантажити документи в електронну систему закупівель. А іноді замовники просто не мають досвіду проведення публічних закупівель і не розуміють, наскільки важливий такий документ.
Отже, коли оголошуєте закупівлю і розміщуєте документи на електронних майданчиках, перевіряйте, чи з’явилися вони на веб-порталі Уповноваженого органу та чи відповідає оприлюднена інформація даним цих документів.
Порада третя. Якщо вирішили застосувати нецінові критерії оцінки тендерних пропозицій, перевірте, чи можливо це для вашого предмета закупівлі. Інакше учасники легко оскаржать таку закупівлю.
Аби боротися з постачанням неякісного товару, замовники часто використовують нецінові критерії для оцінки тендерних пропозицій. Та не завжди уважно читають норми Закону № 922.
Критеріями оцінки у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у т. ч. консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), є ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів. (ч. 1 ст. 28 Закону № 922)
Тобто замовник може застосовувати нецінові критерії оцінки лише тоді, коли:
закуповує товари/роботи/послуги, для яких немає постійно діючого ринку;
предмет закупівлі має складний або спеціалізований характер.
Отже, недопустимо використовувати нецінові критерії оцінки тендерних пропозицій під час закупівлі, наприклад, бензину чи автомобілів. Це може стати підставою для оскарження в Антимонопольному комітеті України.
Якщо ж для предмета закупівлі можна встановити нецінові критерії оцінки — визначте їх у тендерній документації. І не забудьте заповнити в оголошенні про проведення відкритих торгів поле «12-1. Інші критерії, що застосовуватимуться під час оцінки тендерних пропозицій, та їх питома вага (за наявності)».
