На торги прийшов недобросовісний постачальник, який заздалегідь розробив схему дій для своєї перемоги і в останньому раунді аукціону істотно занизив ціну. Думаєте, він за такою ціною хоче постачати товар? Ні, головне для нього — перемогти у торгах. Варто лише укласти договір, як він принесе додаткові угоди та примушуватиме ними підняти ціну до тієї, що йому потрібна.
Чи може замовник убезпечити себе від такого постачальника? Може. Хоча й не всі способи порятунку тут підійдуть. Тому важливо використовувати лише законний шлях і через необачність не стати порушником законодавства про публічні закупівлі.
Розповімо, які дії не врятують замовника від цінового демпінгу, а лише перетворять його на порушника.
Утім, Лідія Петрівна помиляється. Якщо вона оцінюватиме тендерні пропозиції (ТП) учасників за своїми вимогами — порушить закупівельне законодавство.
ТД містить вимогу надати оновлену цінову пропозицію за результатами аукціону
Наразі так діє не лише Лідія Петрівна. Чимало замовників установлюють вимогу надати оновлену цінову пропозицію. А якщо учасник-переможець не надає такого документа — його дискваліфікують через невідповідність ТП умовам ТД.
Однак усі документи, завантажені після кінцевого терміну подання ТП, не можна:
вважати частиною ТП;
приймати до розгляду.
Замовник може розглядати лише ті документи учасника, які той подає на вимогу статті 17 Закону № 922.
Усі інші документи, які учасник довантажив після кінцевого терміну подання ТП, не є частиною його ТП. Замовник не повинен їх розглядати.
Тож, якщо учасник не надав оновленої цінової пропозиції чи оновлена цінова пропозиція не відповідає вимогам ТД, у замовника немає законних підстав відхилити ТП такого учасника.
ТД містить вимогу надати зразок товару
Замовники можуть вимагати від учасників надати одиницю товару на перевірку відповідності зразку-еталону. Але тоді, коли йдеться про закупівлі за Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» від 12.05.2016 № 1356-VIII.
Як бути тим замовникам, які закуповують за Законом № 922? Адже здається логічним, що дуже дешевий товар не може бути хорошої якості. Тож, аби підтвердити якісні характеристики товарів/робіт, замовники й вимагають від учасників надати зразок товару, який ті планують постачати.
Наведемо чотири аргументи, що заперечують доцільність такої вимоги.
Перший. Під час процедури закупівлі всю інформацію подають в електронному вигляді через електронну систему закупівель (ч. 1 ст. 14 Закону № 922).
Другий. Документ з ТП учасник подає в електронному вигляді, для цього він заповнює електронні форми з окремими полями та завантажує необхідні документи, які замовник вимагав у ТД (ст. 25 Закону № 922). Документи, завантажені після кінцевого терміну подання ТП, не вважають її частиною.
Третій. Зазвичай замовники не мають акредитованої лабораторії. А лише в ній можна незалежно та експертно дослідити зразок товару кожного учасника і зробити фаховий висновок за результатами дослідження.
Четвертий. Закон № 922 не передбачає підстав для відхилення ТП учасника через подання неякісного зразка товару.
Отже, якщо замовник відхилить ТП через неякісний зразок, таке відхилення вважатимуть незаконним.
