експерт, юрист, заступник начальника служби матеріально-технічного забезпечення ДП «МТП «Чорноморськ»
Договори, фінансові зобов’язання в яких виконуються за рахунок бюджетних коштів, відрізняються від звичайних господарських договорів не лише наявністю відповідних процедур, що передують укладанню, але й порядком оплати виконаних господарських зобов’язань. Розглянемо основні умови, дотримання яких дозволить знизити ризики непорозуміння з Державною казначейською службою України та відповідно убезпечить від штучної затримки платежів за виконані договірні зобов’язання.
Укладанням договору завершується будь-яка процедура закупівлі, але у випадку закупівлі за бюджетні кошти, замовників ще очікує процес реєстрації зобов’язань в Державній казначейській службі України, що передбачено, зокрема, Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок 309).
Які умови врахувати у договорі про закупівлю за державні кошти
Чи потрібно зважати на затверджений кошторис, коли укладають договір, фінансові зобов’язання по якому покриватимуться за рахунок бюджетних коштів? Ані Законом України «Про публічні закупівлі», ані Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року не передбачено заборони планування закупівель без фактично затвердженого кошторису. Так, Порядком 309 передбачена можливість подати реєстр бюджетних зобов’язань протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом казначейства кошторису, тобто провести процедуру замовник може не очікуючи затвердження кошторису.
Водночас, при плануванні закупівель слід пам’ятати, що реєстрація зобов’язань поза межами бюджетних асигнувань буде неможливою, а будь-які зобов’язання, взяті розпорядником бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України (рішеннями про місцевий бюджет) не вважаються бюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті.
При проведенні процедури закупівлі до затвердження кошторису, є доцільним передбачити в фінансування. Керуючись статтею 212 Цивільного кодексу України може бути передбачено настання проекті договору порядок настання договірних зобов’язань залежно від реального прав та обов’язків з відкладальною (отримання фінансування) та скасувальною (не отримання фінансування) обставинами.
Чи є можливість встановлення у договорах, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, попередньої оплати товарів, робіт і послуг? У випадку фінансування договору за рахунок бюджетних коштів замовникам потрібно враховувати положення постанови КМУ «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 04.12.2019 р. №1070, якою встановлюються певні обмеження при встановлення умови попередньої оплати в договорах про закупівлю. Зокрема, вказаною постановою встановлюються межі строків для встановлення строків попередньої оплати.
Чи подавати до органів Казначейства протокол УО як підтвердний документ
Договір про закупівлю за державні кошти: обмеження за пріоритетністю видатків
Пріоритетність видатків на даний час визначена Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженому постановою КМУ від 9 червня 2021 року № 590. Зокрема пунктом 19 згаданої постанови визначено черговість, в якій органи Казначейства здійснюють платежі за доручення клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка. Замовникам слід уважно визначати назву предмета закупівлі, з метою уникнення непорозумінь з боку ДКСУ, при доведенні, що оплата здійснюється на витрати встановленої черговості.
На даний час не існує уніфікованої форми договору про закупівлі товарів або послуг, обов’язкової для врахування замовниками. Кожен замовник самостійно розробляє проект договору, орієнтуючись виключно на специфіку предмета закупівлі та власні потреби.
Перевірка договору про закупівлю органом Казначейства: правомірні та неправомірні вимоги
Натомість, проект договору про закупівлю робіт переважно має базуватись та враховувати положення постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві». Пунктом 2 вказаних умов визначено, що Загальні умови є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).
Як закрити в органі Казначейства договір, коли зобов’язання не виконали
Загалом, умови договорів, що передбачають оплату виконаних зобов’язань за рахунок бюджетних коштів відрізняються від звичайних господарських договорів наступними умовами:
більш жорсткі умови оплати, що не залежать від замовника (водночас Держава гарантує оплату в т.ч. як погашення бюджетної кредиторської заборгованості у наступних бюджетних періодах);
обмежений перелік підстав для внесення змін до істотних умов, визначений законодавством;
визначення предмету закупівлі здійснюється виключно за спеціальним порядком, затвердженим Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідатиме товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником – це стане підставою для визнання договору нікчемним відповідно до пункту 21 Особливостей);
особливі умови відповідальності – відповідальність за порушення виконання зобов’язань у договорах в яких хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України передбачена статтею 231 Господарського кодексу України.
