Карантин завершився: п'ять важливих норм, що не використовуємо

Автор
експерт, шеф-редактор Експертус Держзакупівлі
Із завершення дії карантину втратили чинність нормативно-правові акти та окремі нормативні положення, прийняті, щоб запобігти поширенню пандемії COVID-19. У коментарі — 5 п'ять норм, які тепер не використовуємо та підказки, як далі працювати

Із 30 червня 2023 року КМУ припинив на всій території України дію карантину, пов’язаного з COVID-19. Це доволі очікуване рішення після того, як ВООЗ 5 травня скасувала статус пандемії COVID-19 як глобальної надзвичайної ситуації.

Дію карантину відміняє постанова КМУ «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 № 651.

З березня 2020 року, поки тривав карантин, КМУ запровадив низку нормативно-правових актів, щоб запобігти поширенню COVID-19 на території України. Вони припинили свою дію з 1 липня разом із завершенням дії карантину.

Нагадаємо, які норми тепер не можна використовувати і до яких докарантинних правил роботи слід повертатися.

Отримайте безплатний доступ на цілу добу

Ковідні закупівлі

Яка норма не діє

Пункт 3-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922

Положення цього пункту запроваджували на період дії встановленого КМУ карантину виняткові предмети закупівель, на які не поширювалася дія Закону № 922 та для закупівлі яких замовники використовували спрощені закупівлі.

Як працювати

Із завершенням дії карантину не можна використовувати:

Заборона передоплати

Яка норма не діє

Пункт 15-1 постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території зі значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.07.2020 № 641.

Цей пункт на період дії карантину забороняв розпорядникам бюджетних коштів проводити попередню оплату товарів, робіт і послуг, які вони закуповують за бюджетні кошти. Своєю чергою, Казначейство дотримувало заборону проводити платежі з передоплати. Винятки з цією заборони були можливими лише для чітко встановленого переліку.

Як працювати

Передбачати в договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти попередню оплату в розмірі, в строки та з періодичністю платежів відповідно до положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати, затвердженого головним розпорядником бюджетних коштів. А у разі попередньої оплати діяти з урахуванням вимог постанови КМУ «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 04.12.2019 № 1070.

Закупівля виробів медичного призначення

Перелік звільнених від ПДВ і мита товарів

Які норми не діють

Постанова КМУ «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» від 20.03.2020 № 224 (далі — Постанова № 224).

Цей нормативно-правовий документ визначав окремий перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для запобігання виникненню та поширенню COVID-19. Це товари:

Як працювати

Перелік товарів, які визначала Постанова № 224, з 1 липня не можна використовувати.

Замовникам слід ураховувати, що пільгове оподаткування для таких товарів більше не діє і, відповідно, ринкова ціна таких товарів включатиме ПДВ та ввізне мито. Тож варто перерахувати очікувану вартість для запланованих закупівель товарів, які містила Постанова № 224 та внести зміни до річного плану закупівель. 

Обовязок застосовувати локалізацію

Яка норма не діє

Абзаци 4 і 5 пункту 4 Особливостей.

Ці положення передбачали на період дії карантину можливість не застосовувати пункт 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922 для закупівлі товару, включеного до Переліку № 224.

Як працювати

Враховуйте вимоги щодо ступеня локалізації виробництва (15% у 2023 році) та особливості проведення закупівель, визначені пунктом 6-1 розділу X Закону № 922, під час закупівлі товарів, які необхідні для запобігання виникненню і поширенню COVID-19 та операції з ввезення яких до 1 липня звільнялися від оподаткування ПДВ, сплати ввізного мита.

Соціальні товари

Які норми не діють

Постанова КМУ «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення» від 22.04.2020 № 341.

Цей нормативно-правовий документ визначав:

  • Перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість;
  • Перелік товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Як працювати

Ураховуйте, що для товарів із зазначених переліків тепер не діє державне регулювання цін, що передбачало декларування зміни роздрібних цін на товари суб’єктом роздрібної торгівлі. Відтак суб’єкти господарювання не зобов’язані декларувати заплановане підвищення роздрібної ціни до Держпродспоживслужби.

Тож якщо вже внесли до річного плану інформацію про закупівлю таких товарів, звірте її актуальність з огляду на ринкові ціни. Зважайте надалі на можливість зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість або призначені для запобігання поширенню COVID-19

Як бачимо, карантинні винятки залишаються в минулому і перед закупівлею карантинних товарів варто перевіряти актуальні цінові пропозиції.

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді