Зараз в Україні існує дві торговельні зони електроенергії, в кожній з яких встановлена своя ціна на електричну енергію.
Перша торгівельна зона — БуОС — умовна територія, на якій розташовані електричні мережі Бурштинської електростанції разом із прилеглою до неї електромережею і власними споживачами електроенергії в межах Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей.
Друга торгівельна зона — ОЕС України — об’єднана енергетична система України, до якої належать всі інші території. Це електростанції, електричні мережі, інші об’єкти електроенергетики, що об’єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії за централізованого управління цим режимом.
❓ Чому зміна тарифів на послуги з розподілу електроенергії може додати закупівельникам істотних проблем❓ Як правильно внести зміни у вже укладені договори та додаткові угоди на 20%-ве продовження
Постачальники або трейдери придбавають електроенергію для споживачів на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку за територіальним розташуванням, а саме:
- для споживачів, розташованих в межах Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей, за цінами, які складаються на ринку електроенергії в торговельній зоні БуОС.
- для споживачів, які розташовані у решті регіонів, за цінами, що склалися на ринку електроенергії в торговельній зоні ОЕС України.
Функціонування ринків «на добу наперед» та ВДР забезпечує та організовує ДП «Оператор ринку».
Як розрахувати очікувану вартість електроенергії
При розрахунку очікуваної вартості електроенергії доцільно використовувати інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку». Ця інформація є загальнодоступною.
Пропонуємо провести розрахунок очікуваної вартості електроенергії, використовуючи методику, розроблену Міністерством економіки України.
Методика передбачає три методи розрахунку очікуваної вартості товарів/послуг:
- порівняння ринкових цін;
- розрахунок на підставі закупівельних цін попередніх закупівель;
- розрахунок у разі державного регулювання цін і тарифів.
Розрахунок очікуваної вартості електричної енергії варто проводити методом порівняння ринкових цін з відкритих джерел інформації та за запитом комерційних пропозицій.
Загалом споживачі електроенергії поділяють на дві групи; «А» та «Б». Оскільки левова частина замовників, зокрема бюджетні установи, належить до другої групи, розглянемо складові ціни електроенергії для споживачів групи «Б».
Памятайте, що електричну енергію можна закуповувати разом з послугами з розподілу або ж окремо. Для прикладу розберемо складові ціни на електроенергію для споживачів групи «Б».
☝️ Порядок закупівлі електроенергії через Прозорро Маркет
Складові ціни електричної енергії без розподілу
Ціну для закупівлі електроенергії без розподілу визначайте за формулою:
Це= V (Ц + М + Тосп) × 1,2,
де Це— ціна електроенергії;
V — плановий обсяг електроенергії, кВт;
Ц — середньозважена ціна закупівлі електроенергії, що фактично склалася для постачальника на ринку «на добу наперед» у певний період постачання з огляду на вимоги пункту 5.1 Правил ринку, грн/кВт•год.
Зазвичай таку ціну ДП «Оператор ринку» розміщує на своєму сайті. Вона охоплює усі обов’язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачає законодавство та інші нормативні документи;
М — маржа постачальника. Вона залежить від обсягу споживання, грн/кВт•год;
Тосп— тариф на послуги з передачі електричної енергії. Його встановлює НКРЕКП відповідно до затвердженої методики. Оператор системи передачі оприлюднює його на власному сайті у триденний термін після затвердження, грн/кВт•год;
1,2 — числове значення ПДВ.
Складові ціни електричної енергії з розподілом
Ціну електроенергії з розподілу визначайте за формулою:
Вф = V* (Ц + М + Тосп + Тоср)*1,2,
де V — плановий обсяг електричної енергії, кВт;
Вф— вартість спожитого місячного обсягу електроенергії у розрахунковому місяці постачання, грн;
Ц — середньозважена ціна закупівлі електроенергії, що фактично склалася для постачальника на ринку «на добу наперед» у певний період постачання з огляду на вимоги пункту 5.1 Правил, грн/кВтгод.
Зазвичай таку ціну ДП «Оператор ринку» розміщує на своєму сайті. Вона охоплює усі обов’язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачає законодавство та інші нормативні документи;
М — маржа постачальника. Вона залежить від обсягу споживання, грн/кВтгод;
Тосп— тариф на послуги з передачі електроенергії, грн/кВт•год. Його встановлює НКРЕКП відповідно до затвердженої методики. Оператор системи передачі оприлюднює його на власному сайті у триденний термін після затвердження;
1,2 — числове значення ПДВ.
У випадку, коли для розрахунку очікуваної вартості використовуєте запит комерційних пропозицій і постачальники розписали в своїх пропозиціях складові ціни електроенергії, звертайте увагу на середньозважену ціну закупівлі електроенергії та маржу постачальника.
Приклад розрахунку очікуваної вартості електроенергії
Враховуйте, що окрім нерегульованих цін, які вільно складаються на ринку електричної енергії, на її ціноутворення впливають регульовані ціни, тобто:
- тариф на передачу;
- тариф на розподіл — якщо придбавати електроенергію разом з послугою з розподілу.
Також НКРЕКП регулює ціни на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку. Таким чином встановлюються граничні ціни — прайс-кепи.
Зокрема наприкінці літа 2021 року НКРЕКП Постановою «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766» № 1227 від 30.07.2021 оновила прайс-кепи. Було затвержено нові ціни для учасників ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку в торговельній зоні ОЕС України, а саме:
- 2000 грн/МВтгод для годин мінімального добового навантаження (з 23:00 до 07:00),
- 4000 грн/МВтгод для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00).
Саме це рішення НКРЕКП стало причиною стрімкого збільшення ціни на ринку електричної енергії в серпні 2021 року.
