Закупівля теплової енергії: як діяти замовнику

UA RU
Автор
експерт, консультант з публічних закупівель, канд. екон. наук
В опалювальний сезон одним із найбільш актуальних питань є закупівля теплової енергії. Найчастіше закупівельники вагаються: «Теплова енергія — це товар чи послуга?» Тож з’ясуймо, які законодавчі норми брати до уваги, коли закуповуєте теплову енергію; який вид предмета закупівлі й коли обирати

Із початком опалювального сезону та потребою закупити теплову енергію часто чуємо від закупівельників запитання, який предмет закупівлі вибирати — товар чи послугу.

Для відповіді нагадаємо, що усіх замовників умовно можна поділити на два види споживачів. А саме:

  • споживачі теплової енергії як товарної продукції;
  • споживачі послуги з постачання теплової енергії.

Тож від того, до якого виду споживачів належить замовник, залежатиме вид предмета закупівлі, який прибаватиме, щоб отримати теплопостачання в новому опалювальному сезоні.

Допоможемо розібратися, що ж ви як замовник споживаєте — товар чи послугу.

Зміна ціни в договорі про закупівлю електроенергії: вирішуємо

Коли законодавчі норми — про товар

Відносини, по­в’я­за­ні з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії, регулює Закон Украї­ни «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV (далі — Закон № 2633).

Теплова енергія — товарна продукція, що виробляється на об’єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу (ст. 1 Закону № 2633).

Ця норма визначає господарські та технологічні потреби, де можна застосовувати теплову енергію. Йдеться саме про її використання для опалення, підігріву води, інших господарських і технологічних потреб. Теплову енергію як товар не використовують для її безпосереднього споживання споживачі комунальних послуг.

Взаємовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії як товарної продукції регулюють Правила № 1198.

Кого можна вважати споживачем теплової енергії, визначає пункт 3 Правил № 1198. Це:

  • фізособа, яка є власником будівлі або суб’єк­том підприємницької діяльності;
  • юрособа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Всі типові договори, що затверджені, стосуються постачання теплової як послуги. (п. 4 Правил № 1198).

Такий договір може бути укладений в електронній формі з використанням цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи «Єдина платформа житлово-комунальних послуг» (далі — Єдина платформа) (за наявності електронних кабінетів у споживача та теплопостачальної організації).

Коли законодавчі норми — про послугу

У випадку, коли мова йде не про купівлю товару (гДж, МВт•год), а про отримання результату споживання — тобто послуги з опалення або постачання гарячої води.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами, регулює Закон № 2189.

Споживачів таких послуг відповідно до Закону № 2189 поділяють на:

індивідуального споживачаце фіз- або юрособа, яка є власником/співвласником нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги
колективного споживачаце юрособа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги

Послуги з постачання теплової енергії належать до комунальних послуг на підставі пункту 2 частини 1 статті 5 Закону № 2189.

Надають житлово-комунальні послуги винятково на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону № 2189).

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладають відповідно до типових або примірних договорів, затверджених КМУ або іншими упов­новаженими законом державними органами відповідно до закону.

КМУ постановою від 21.08.2019 № 830 затвердив:

  • Правила надання послуги з постачання теплової енергії (далі — Правила № 830);
  • типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії:
    • типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем;
    • типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії;
    • типовий договір з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії;
    • типовий колективний договір про надання послуги з постачання теплової енергії;
    • типовий договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії.

Обов`язковою умовою надання послуги з постачання теплової енергії є наявність кінцевого споживача. Послуги з постачання теплової енергії надають саме за типовим договором.

Яка різниця між примірним та типовим договором

Коли говоримо про послугу з постачання теплової енергії, то маємо на увазі відносини між суб’єк­том господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії, та індивідуальним або колективним споживачем, який отримує чи має намір отримати цю послугу. І регулюють такі відносини Правила № 830 та умови договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Що враховувати на практиці

Типовий договір передбачає, що сторони не можуть відступити від його змісту, але можуть конкретизувати його умови.

Є ще один важливий нюанс, щоб визначити належність закупівлі теплопостачання до товару чи послуги. Це ліцензія, видана суб’єк­ту господарювання для здійснення господарської діяльності, та тариф, затверджений для такого суб’єк­та.

Суб’єкти господарювання продають вироблену теплову енергію за тарифами, які встановлює упов­новажений законом державний колегіальний орган або орган місцевого самоврядування в межах наданих пов­новажень (пп. 9 п. 3.2 Ліцензійних умов).

Поняття «постачання теплової енергії» та «послуги з постачання теплової енергії» розмежовані у Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженому постановою КМУ від 01.06.2011 № 869.

Резюмуємо

Замовник визначає вид предмета закупівлі як послугу з постачання теплової енергії або як товарну продукцію з огляду на:

  • умови постачання теплової енергії;
  • ліцензію та затверджений тариф для конкретного суб’єк­та господарювання.

Ураховуйте, що незалежно від обраного виду предмета закупівлі, одиницею вимірювання обсягу (кількості) спожитої споживачем теплової енергії є гігакалорія (Гкал).



зміст

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді