НАЗК надало зауваження до законопроєкту про відновлення декларування

НАЗК отримало та опрацювало проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про спрощення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», підготовлений Міністерством юстиції України

НАЗК зауважило, окрім положень, які спрямовані на відновлення обовʼязку декларування та повноважень щодо перевірки декларацій, в законопроєкті закладені зміни, які зумовлюють правову невизначеність та серйозні корупційні ризики.

Документом передбачається:

  • можливість декларанта не зазначати у декларації:
  • відомості про один об’єкт на території України;
  • відомості про адресу та ідентифікуючі характеристики одного об’єкта за межами країни, які є місцем фактичного його проживання або членів його сімʼї. Це створює можливість для недоброчесних декларантів приховати незаконно набуті об’єкти нерухомості, або ті, що перебувають у їхньому користуванні;
  • з метою спрощення порядку декларування Законопроєктом пропонується виключити обов’язок суб’єкта декларування зазначати у декларації відомості про номери рахунків, на яких станом на останній день звітного періоду відсутні кошти. На думку НАЗК, такі зміни не сприятимуть забезпеченню прозорості статків посадовців, а даватимуть змогу суб’єкту декларування мати значний рух коштів протягом звітного періоду, а перед останнім днем звітного періоду зняти їх та уникнути декларування відповідного рахунку. Натомість НАЗК пропонує відмовитись від вимоги декларування рахунків і зазначати у декларації лише найменування банку у якому вони відкриті;
  • вибірковість переліку категорій суб’єктів декларування та відомостей про тих, щодо кого все ж таки має бути забезпечений відкритий доступ до Реєстру, більш того – визначення таких категорій фактично в «ручному режимі». Це може створити умови для політичного тиску на певних посадових осіб;
  • необхідність декларувати об’єкти, які перебували у володінні/користуванні декларанта лише за сукупності низки умов, що, на думку НАЗК, породжуватиме корупційні ризики через формальне недекларування майна, яке фактично перебувало у користуванні суб’єкта декларування. Крім того, це призведе до правової невизначеності, неузгодженості запропонованих змін з чинними нормами. В результаті запропоновані зміни не спростять процес декларування, а ускладнять його, зокрема, покладуть на суб’єкта декларування додатковий тягар – визначення ринкової вартості користування майном;
  • позбавити НАЗК повноважень надавати роз’яснення, що робилося з метою забезпечення правильного розуміння законодавчих приписів, однакового їх застосування та запобігання вчиненню корупційних правопорушень, зокрема з:
  • питань застосування актів законодавства;
  • питань етичної поведінки;
  • запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (за деякими виключеннями);
  • захисту викривачів.
    Така ініціатива Мін’юсту, вочевидь, призведе до різних підходів до розуміння, тлумачення та застосування антикорупційних механізмів.

НАЗК попереджає про ризики, які несе проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про спрощення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», підготовлений Мін’юстом та занепокоєне спробами «відновити» інститут електронного декларування в такому вигляді, що він може втратити свій сенс. НАЗК наполягає на повноцінному відновленні обов’язкового декларування, з урахуванням всіх безпекових аспектів, не створюючи водночас лазівок для недоброчесних посадовців.

Джерело: офіційний сайт НАЗК

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Штрафи у сфері публічних закупівель

Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
7183

Моніторинг публічних закупівель

Хто і за яких підстав проводить моніторинг публічних закупівель у 2024 році, які строки проведення моніторингу закупівлі — у консультації
5311

Оскарження рішень АМКУ

Замовник має виконати рішення АМКУ не пізніше 30 днів з дня його прийняття. Або ж може оскаржити таке рішення до суду. Як оскаржити рішення Антимонопольного комітету, якщо ви з ним не згодні та які докази підготувати - роз’яснюємо у статті
11164

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді