НАЗК оновило дані лічильника подання декларацій: за минулий тиждень 1 148 публічних службовців подали декларації за 2021 рік. За 2022 рік посадовці подають декларації дещо активніше – 2 664 особи за тиждень
Всього станом на 5 червня декларації за 2021 рік подали вже 384 тис. 824 людини.
Серед них:
- 40 народних депутатів (+1 за тиждень);
- чотири міністри (без змін за тиждень);
- три заступники керівника Офісу Президента (без змін за тиждень);
- 33 854 посадовці категорій «А» та «Б» (держслужбовці, які обіймають керівні посади; приріст за тиждень + 144 особи);
- 2 283 судді (+ 20 за тиждень);
- 9 554 прокурорів, слідчих, дізнавачів (+ 24 особи);
- 7 голів ОДА та ОВА (без змін за тиждень).
Оновлені дані щодо подання декларацій можна переглянути вгорі стартової сторінки вебсайту НАЗК.
За 2022 рік загалом вже прозвітували 244 тис. 719 декларантів. Зокрема, 23 народних депутати (+1 за тиждень), 1 ексміністр та два голови ОДА/ОВА (без змін за тиждень).
Через війну подання декларацій за 2021 та 2022 роки поки що добровільне.
Проте в НАЗК нагадують, що Україна взяла на себе зобов’язання відновити обов’язкове декларування та повноваження НАЗК з перевірки декларацій. Це є однією з умов МВФ надання кредиту Україні. Згідно з Меморандумом з МВФ, відповідний закон має бути прийнято до кінця липня 2023 року.
НАЗК сподівається на якнайшвидше ухвалення законопроєкту №8071 про відновлення обов’язкового декларування, який майже 9 місяців тому був зареєстрований у парламенті керівником фракції політичної партії «Слуга народу» Давидом Арахамією.
Оскільки публічна частина Реєстру декларацій зараз закрита через війну та для того, щоб всі охочі могли бачити динаміку декларування, НАЗК запустило лічильник подання декларацій за 2021 рік.
У Базі знань НАЗК можна ознайомитися з роз’ясненнями про те, як правильно заповнювати декларацію. Також роз’яснювальні матеріали шукайте за хештегом #декларуйся на Telegram-каналі НАЗК та сторінці НАЗК у Facebook.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
