Бюро економічної безпеки передало до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, активи відомих російських бізнесменів, одержаних від корупційних та інших злочинів, що становлять понад 10 млрд. грн.
Відповідне рішення суду стосується раніше заарештованих корпоративних прав у вигляді 100% часток статутного капіталу, акцій, а також промислових зразків підприємств групи компаній, які підконтрольні громадянам російської федерації - це відомі російські мільярдери. Ринкова вартість активів переданих Бюро економічної безпеки до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів становить понад 10 млрд. грн.
Детективи Бюро економічної безпеки України у ході досудового слідства встановили, що власники групи компаній діяли заздалегідь розробленим планом та намагалися приховати і замаскувати фактичне володіння належними їм активами на території України. Зокрема, спробували фіктивно вивести зі своєї власності активи 7 підприємств з виробництва та реалізації питної води, які розташовані в нашій державі. Зазначені підприємства знаходяться у їхній фактичній власності через підконтрольну офшорну компанію нерезидента.
Метою таких дій бізнесменів з рф було уникнення санкцій та примусового вилучення прав власності, передбачених Законом України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів».
Досудове розслідування кримінальних проваджень здійснюють детективи Головного підрозділу детективів БЕБ за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.
Джерело: офіційний сайт БЕБ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
