В Україні застосовуватимуть секторальні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) щодо публічних та оборонних закупівель до рф та рб.
Чи застосовувати п. 19 Особливостей для зміни істотних умов КМУ пропонує щодо росії строком на 10 років заборонити:
- оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг у:
- юросіб-резидентів рф державної форми власності,
- юросіб, утворених та/або зареєстрованих відповідно до законодавства рф;
- юросіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти рф;
- оборонні закупівлі у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з рф. Виняток становитимуть товари, роботи і послуги, необхідні для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до застосування цієї санкції.
Аналогічно щодо білорусі строком на 10 років заборонять:
- публічні та оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг у:
- юросіб-резидентів рб державної форми власності;
- юросіб, утворених та/або зареєстрованих відповідно до законодавства рб;
- юросіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти рб;
- публічні та оборонні закупівлі у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з рб. Виняток становитимуть товари, роботи і послуги, необхідні для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до застосування цієї санкції.
Джерело: розпорядження КМУ «Про внесення пропозицій щодо застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо публічних та оборонних закупівель до Російської Федерації та Республіки Білорусь» від 18.10.2022 № 918-р
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
