Втрати в бюджеті від діяльності деяких агротрейдерів

Аналітики Бюро економічної безпеки України дійшли висновку, що ймовірні втрати бюджету від діяльності агротрейдерів складають 4,8 млрд гривень податків, а неповернення ними валютної виручки може скласти 1,8 млрд доларів США.
Обрати ▶

У результаті ухилення від сплати податків, порушення валютного законодавства окремими підприємствами, що здійснюють експорт аграрної продукції, до бюджету України не надходять значні суми податків та виводяться кошти за кордон через неповернення валютної виручки. До такого висновку дійшли аналітики Бюро економічної безпеки України.

Встановлено, що протягом серпня-вересня 2022, з митної території України відправлено на експорт майже 12 млн тонн зернових культур та олії, орієнтовною вартістю - 137 млрд грн. З них близько 4 млн тонн агропродукції експортується підприємствами-оболонками, тобто тими, які фактично ведуть діяльність лише на папері.

У цих компаній відсутні основні засоби та трудові ресурси, придбання експортованого товару, їх службові особи не звітують або подають звітність не в повному обсязі, також вони перебувають в переліку ризикових платників ДПС тощо. Співробітники БЕБ виявили ймовірні втрати бюджету від несплати податків декількома підприємствами, що експортували агропродукцію сумнівного походження, в розмірі 4,8 млрд грн.

Ці підприємства експортують аграрну продукцію без відповідного відображення у податковій звітності, що свідчить про проведення операцій з легалізації товарів невстановленого походження. Відповідно, експортована продукція ймовірно закуповується у населення за готівку та жодним чином не оприбутковується. Це може свідчити про те, що згадані підприємства можуть використовуватись для документального оформлення операцій з експорту тіньової продукції та неповернення валютної виручки на суму близько 1,8 млрд дол. США.

Аналітики БЕБ також встановили, що переважна частина компаній-нерезидентів, на адресу яких експортується зерно, мають ознаки ризиковості: є фігурантами кримінальних проваджень щодо повернення агропродукції та визнання відсутнім права власності, перебувають в статусі «ліквідації», пов’язані з громадянами України тощо.

«Одними із завдань БЕБ є аналіз ризиків та оцінка загроз економічній безпеці держави. Згадані дії трейдерів, що здійснюють експорт продукції невстановленого походження призводять до тінізації економіки та ненаповнення бюджету. Ці компанії фактично виводять капітал з України, що стримує розвиток економіки та заважає зміцненню національної валюти. Все це шкодить економічній безпеці України», - зазначив заступник Директора БЕБ Олександр Кучеренко.

На підставі аналітичного дослідження фахівців Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ, детективи Головного підрозділу детективів БЕБ розпочали досудове розслідування у кримінальному проваджені за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора.

Наразі Детективи БЕБ спільно із співробітниками ДМС та СБУ здійснюють огляд продукції, встановлюють законність її походження, перевіряють наявність документів для експортних операцій.

Джерело: офіційний сайт БЕБ

 

 

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
134

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1145

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5260

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23530

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8308

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді