Відповідь
Так, суму гуманітарної допомоги та суму планової потреби закупівлі за кодом ДК потрібно додавати, щоб визначити вид закупівлі. Пояснимо докладніше.
✅ Для вас цілу добу будуть відкриті статті, відеороз'яснення, зразки документів
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон № 922).
Стаття 2 Закону № 922 за визначеними ознаками встановлює категорії замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону. Це:
1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади) та правоохоронні органи держави, органи влади АР Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад;
2) ПФУ, органи соціального страхування;
3) юрособи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
- юрособа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юрособи;
- у статутному капіталі юрособи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50%;
4) юрособи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання та відповідають встановленим ознакам.
Усі ці суб’єкти як замовники здійснюють публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону № 922.
Закон не містить положень, які б розмежовували порядок закупівель замовників залежно від джерела надходження коштів. Не містять такого положення й Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).
Як враховувати індекс інфляції вочікуваній вартості предмета закупівлі
Особливості визначають, що закупівля відповідно до Особливостей замовник здійснює на підставі наявної потреби (п. 14 Особливостей). Запланованау закупівлю, незалежно від її вартості, замовник включає до річного плану закупівель відповідно до статті 4 Закону № 922. А стаття 4 Закону наголошує: закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
З огляду на це замовник має враховувати, що планування та проведення кожної закупівлі здійснюється з огляду на річну потребу. Тобто замовник має планувати закупівлю певного предмета закупівлі відповідно до річної суми коштів, відображати кожну закупівлю на будь-яку суму в річному плані закупівель в електронній системі та не поділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями, як це забороняє пункт 6 Особливостей.
Залежно від того, який саме замовник і які джерела фінансування задіяні, в річному плані та укладеному договорі вказують інформацію про джерела фінансування. Натомість на спосіб закупівлі джерело фінансування не впливає.
Отже, ви виходите із річної суми, яка потрібна для забезпечення норм харчування за предметом закупівлі, незалежно від джерела надходження коштів. А з огляду на цю суму, вибираєте спосіб закупівлі:
- або шляхом застосування відкритих торгів чи шляхом використання електронного каталогу відповідно до пункту 10 Особливостей;
- або шляхом використання електронної системи закупівель відповідно до умов, визначених її адміністратором, чи укладення договору про закупівлю без застосування електронної системи закупівель (відкритих торгів та/або електронного каталогу) відповідно до пунктів 11 та 13 Особливостей.
