У бюджетній установі є заплановані закупівлі, за якими наразі Казначейство може проводити оплату, як-то канцтовари, цемент. Проте бухгалтерія установи не дозволяє проводити закупівель, позаяк фактично на рахунку установи немає коштів. Бюджетні зобов'язання головний бухгалтер відмовляється брати. Чи правомірно це? Чи уповноважена особа все ж має проводити закупівлі? Як діяти?
Відповідь
Планування закупівель замовники проводять на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг (ч. 1 ст. 4 Закону № 922).
Також маємо враховувати бюджетне законодавство. На його вимогу кожному розпоряднику бюджетних коштів затверджують кошторис на 2022 рік. І лише за наявності кошторисних призначень розпорядник може укладати прямі договори. Натомість процедури закупівель проводити можна. Адже за договорами про закупівлю у розумінні Закону № 922, якщо у розпорядника бюджетних коштів відсутній кошторис, він може зареєструвати зобов’язання в органах Казначейства протягом 7 робочих днів з моменту затвердження кошторису (п. 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну 02.03.2012 № 309).
Так, черговість платежів, які проводять органи Казначейства, визначає нині Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженийпостановою КМУ від 09.06.2021 № 590 (далі – Порядок № 590). Проте це не привід не реєструвати зобов’язання за укладеними договорами, якщо у замовника є відповідні кошторисні призначення.
Тримайте алгоритм закупівлі за пунктом 13 Особливостей № 1178. Врахуєте підстави, за яких зможете укласти прямий договір та порядок оприлюднення інформації
Замовники не завжди розуміють, як правильно діяти у період, коли інформація щодо спрощеної закупівлі уточнюється. Тож з’ясуймо, які строки уточнення інформації у спрощеній закупівлі, як замовник бачитиме запит учасника. І головне — чи обов’язково на нього відповідати
