Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства, якими відновлює обов’язок підприємств, установ і організацій подавати фінансову та статистичну звітність. Це рішення дозволить зібрати повноцінні офіційні дані, необхідні для формування державної політики, виконання міжнародних зобов’язань і аналізу соціально-економічної ситуації в умовах війни
ВЕБІНАР: Оскарження в публічних закупівлях: як діяти замовнику
18 червня 2025 року Верховна Рада підтримала зміни до п. 1 Закону «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни». Відтепер підприємці, підприємства, установи та організації знову зобов’язані подавати статистичну та фінансову звітність до органів державної статистики.
Ці зміни — відповідь на потреби держави, бізнесу та міжнародних партнерів у достовірних і регулярних даних. Україна вже понад три роки живе в умовах повномасштабної війни, проте попри виклики, економіка працює, держава розвиває інституційну спроможність і потребує точної статистики для ухвалення обґрунтованих рішень.
«Відновлення звітування — стратегічно важливий крок для України. Прийняття змін до закону дозволить Держстату збирати повні дані та забезпечити якісну офіційну статистику. Це також важливо для виконання євроінтеграційних зобов’язань, зокрема передачі даних до Євростату. Дані, зібрані та оброблені Держстатом, стануть основою для формування ефективних державних політик, орієнтованих на відновлення країни, економіки, соціальної сфери. Це також означає поступове повернення до довоєнного рівня обсягу даних і повноцінне відновлення нашої роботи, яка була обмежена через війну», — зауважив Голова Державної служби статистики України Арсен Макарчук.
Чому в Україні відновлюють обов'язкову статистичну звітність
Держстат нагадує, з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році в Україні було обмежено проведення деяких статистичних спостережень, у тому числі вибіркових обстежень домогосподарств, та публікацію інформації через неповне отримання звітності.
Неоприлюднення статистичних даних мало негативний вплив на:
- здатність органів державної влади та місцевого самоврядування враховувати акутальні дані при ухваленні рішень;
- можливість бізнесу, наукової спільноти та міжнародних партнерів використовувати офіційні дані для аналізу ситуації в країні;
- виконання міжнародних зобов’язань України у сфері статистики.
Що зміниться
Зміни до Закону відновлюють:
- регулярне та обов’язкове подання звітності від бізнесу;
- можливість проведення вибіркових обстежень населення щодо умов життя, доходів, зайнятості, сільськогосподарської діяльності тощо;
- статистичне обґрунтування соціальної, економічної та демографічної політики тощо.
«Важливо розуміти: для більшості респондентів де-факто нічого не змінюється. Прийняття звітності не припинялося, а її подання відбувалося на добровільній основі. Так, у III кварталі 2024 року рівень звітування становив 72,3%. При чому ця цифра змінюється від області до області, та в регіонах, які знаходяться далі від лінії фронту, показник перевищує 90%. Це свідчить про високу відповідальність бізнесу. Проте через неповні дані статистичні показники залишаються нерепрезентативними, що унеможливлює дотримання належного рівня якості державної статистики.
Відновлення обов’язку подання звітності насамперед стосується тих, хто із суб’єктивних причин не звітував раніше. Ми вдячні всім, хто вже працює з нами, і готові підтримувати тих, хто повертається до регулярної подачі даних», — наголосив Арсен Макарчук.
Важливо: прийнята норма передбачає обов’язкове подання звітності. Усі респонденти (крім окремих винятків) повинні знову подавати звітність навіть під час дії воєнного стану.
Перехідний період: підприємства, які не подавали звітність у період дії воєнного стану, мають 3 місяці для подачі звітів за увесь період неподання.
Довідково
Зміни будуть внесені до п. 1 Закону «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни».
Джерело: офіційний сайт Держстату
На жаль, адміністративна відповідальність — не єдина, яку можна понести в закупівлях. Існують норми, що призводять до кримінальної відповідальності, тому важливо знати, коли таке може настати. Розглядаємо найпоширеніші випадки кримінальної відповідальності у сфері публічних закупівель
Оскарження потенційним постачальником рішень/дій замовника у спрощеній процедурі відрізняється від оскаржень в процедурах закупівель. Замовники не завжди враховують нюанси проведення таких закупівель, тому потенційні постачальники, що не стали переможцями (або з інших підстав) можуть оскаржити спрощену закупівлю, чим завдати значних витрат замовнику. Розглянемо процедуру оскарження у спрощених закупівлях, підкажемо, як її уникнути та зберегти гроші замовнику.
В Україні список міжнародних спонсорів війни, який вів НАЗК, передали до Державного реєстру санкцій РНБО. Тепер офіційні дані про компанії, що підтримують агресора, доступні в єдиній державній системі онлайн
Замовник має виконати рішення АМКУ не пізніше 30 днів з дня його прийняття. Або ж може оскаржити таке рішення до суду. Як оскаржити рішення Антимонопольного комітету, якщо ви з ним не згодні та які докази підготувати — роз’яснюємо у статті
У консультації розглянемо, що таке корупційні ризики в публічних закупівлях та на що зважати замовнику під час планування закупівлі
