Одним із типових порушень, які допускають міські голови, є недотримання вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів під час преміювання, зокрема визначення розміру власної премії

Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває
Відповідно до п. 6 постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», рішення про преміювання міського голови ухвалює відповідна рада.
Однак деякі депутати міських рад:
- приймають рішення щодо встановлення граничного розміру щомісячної премії для міського голови (наприклад, до 200%);
- або взагалі не визначають її конкретний розмір.
На підставі таких рішень міський голова:
- самостійно ухвалює рішення про преміювання, тобто особисто оцінює свою роботу; та
- визначає, чи преміювати себе, а також який відсоток премії отримати у межах дозволеного діапазону, якщо міська рада не встановила конкретних цифр.
Запобігти такому конфлікту інтересів можна шляхом ухвалення міською радою рішення, в якому буде чітко визначено конкретний розмір щомісячного преміювання міського голови. Разом з тим сам міський голова повинен пам’ятати, що під час голосування на сесії ради щодо визначення умов своєї оплати праці необхідно дотримуватися законодавства про запобігання конфлікту інтересів.
Детальніше про конфлікт інтересів та шляхи його врегулювання можна дізнатися у Базі знань НАЗК. Приклади застосування вимог Закону «Про запобігання корупції» для міських, сільських і селищних голів – за посиланням.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті