Із 1 лютого 2025 року в Україні діє адміністративна і кримінальна відповідальність за порушення вимог утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Адміністративну відповідальність вводять для осіб, які:
- не забезпечили безперешкодного доступу громадян до об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту – оштрафують на суму від 1700 грн до 3400 грн;
- порушили встановлені законодавством вимоги щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, через що їх не можна використовувати за призначенням – оштрафують на суму від 2500 грн до 5100 грн (ст. 175-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Також передбачили кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років за:
- порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту;
- незабезпечення безперешкодного цілодобового доступу населення до об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту в разі оголошення сигналу повітряної тривоги, що призвело до заподіяння середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людини (ст. 270-2 Кримінального кодексу України).
Джерело: Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо запровадження відповідальності за порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту» від 09.01.2025 № 4200-IX
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
